Якщо ви думаєте, що москалі - агресивні, тупі загарбники тільк | Веселий піп

Якщо ви думаєте, що москалі - агресивні, тупі загарбники тільки у зовнішній політиці, то ви глибоко помиляєтесь.
Не забувайте, що в основі їх фашизму лежить так звана ідеологія «Русского міра», згідно якої «Москва - третій Рим» і взагалі центр цивілізації.

Історія з «руським миром» - окрема тема. Дуже ґрунтовна.
Адже дійсно цікаво прослідкувати, як одна із (!) сотень культурно-цивілізаційних концепцій перетворилася на релігійно-політичний культ.
Якось я цим займуся.
Обіцяю.
Але зараз не про це.

Як ви знаєте, створення ПЦУ в 2018-му році стало для Москви справжньою трагедією.
Спочатку вони намагалися цьому зашкодити - всіляко впливали (вмовляннями, грошима, шантажем) на помісні церкви, які з ними тісно пов’язані.
Не вийшло.
Тоді стали наполягати, що ПЦУ - фейк і воно «не визнано світовим православ’ям».
Абсолютна брехня. ПЦУ світовим православ’ям визнано і входить до так званого Диптиху помісних церков (всього їх 15).
Абсолютно на рівних з РПЦ (хахаха).


Щодо механізмів: визнання відбулося в перший же день.
Але традиція така (наголошую: традиція, а не правило), що потім кожна помісна церква ще таке сама підтверджує. Не підтвердить (як РПЦ, скажімо), нічого страшного, це ні на що не впливає, але от така от традиція.
Оскільки в Церкві все дуууууууууже повільно (приміром, Вселеньский Собор спокійно може відбутися раз на тисячу років. Ні, це не жарт. Не вірите - погугліть), народ собі потроху такі рішення приймає, але особливо ніхто нікуди не поспішає.

І от восени минулого року Александрійський патріархат підтверджує, що повністю визнає ПЦУ.
З Гундяєвим стається істерика.
Адже Александрійський патріархат - один із найстаріших і найвпливовіших (другий в Диптиху. Після Константинополя) в православному світі.
Його основна канонічна територія - Африка.

В Москві розробили план помсти.
Цілком в їх дусі.
По-перше, вони розірвали канонічне спілкування з Константинополем.
На Фанарі тільки біля скроні покрутили - ідіоти, що з них взяти.
По, друге, Москва не придумала нічого кращого, ніж вдертися на територію Александрійського патріархату, створивши там таку собі
«Церковну ДНР».
«Створити екзархат», - церковною мовою це називається. Прийти, куди не запрошували і намножити там - абсолютно незаконно - своїх приходів. Референдум не проводили, але співали ту самі пісню про «захист наших віруючих».
В Африці).
Ага. Ага.
Александрійський патріархат, м’яко кажучи, прихринів.
Розумієте, просто для церковного світу подібне взагалі немислимо.
Від слова зовсім.
Повний unbelievable.

Саме тоді вперше залунали голоси щодо необхідності покарати Гундяєва, засудивши його судом Пентархіі.
Якщо дуже коротко і просто, то це такий найвищий церковний суд.
Прецеденти були.
Найцікавіший для нас - в 1666 році з московським патріархом Ніконом. Якого за його «славні діяння» зняли з Патріарха, нафіг розжалували і відправили кудись до чорта на кулічки простим монахом - гріхи спокутувати.

Призначили навіть спеціальну нараду, щоб все це обговорити. Але оскільки в Церкві, я нагадаю, ніхто нікуди не поспішає….
По ходу п’єси в минулому грудні Гундяєв договорився до того, що звинуватив Варфоломія в «творенні розколу світового православ’я».
Ми навіть одним днем тоді літали на Фанар - записували інтерв'ю Вселенського Патріарха. Який доволі прямолінійно, як для очільника світового православ’я, пояснив Гундяєву, куди йому треба йти зі своіми звинуваченнями.
Майбутній маршрут руського воєнного корабля, якщо нашою мовою.

За два місяці РФ здійснила повномасштабне вторгнення. А РПЦ її в цьому радо підтримала. Тепер уже рядові українські священники на чолі з Андрієм Пінчуком УПЦ (колишньої МП) попросили Константинополь про суд Пентархіі для Кирила. 
Відповіді чекають досі, але процес, як то кажуть, вже пішов. 

Бо наприкінці листопада Александрійський патріархат зібрався на свій Синод і таки зарядив москалям.
Ви це точно пропустили, бо у нас в цей день буди обшуки в Лаврі - своя дискотека.

Отже, Синод Александріі вирішив:
1. Припинити поминати Кирила (це - перший такий випадок. На фіг с пляжа, як то кажуть).
2.