Які головні виклики наразі перед системою запобігання та проти | Вільні від насильства

Які головні виклики наразі перед системою запобігання та протидії домашньому насильству в Україні

Коментує експертка UNFPA Вікторія Яловська, яка займається питаннями домашнього насильства більше 25 років:

Головний виклик пов’язаний із тим, що випала важлива ланка системи — поліція. У мирному житті поліція була тією службою, яка мала зупинити насильство та перенаправити жінку до притулку, який має приховану адресу. Там жінка підписувала згоду про нерозголошення адреси, їй пояснювали доцільність цього — щоб уникнути загрози від кривдника для неї та інших жінок, працівників. Наразі клієнтці не можна просто сказати, куди їй їхати. А правоохоронці, як я вже казала, зайняті безпекою, тож ця важлива ланка випала.

Також викликом є відтік кадрів. Фахівці їдуть за кордон, щоби зберегти життя. У великих містах, де є перебої, наприклад, у роботі транспорту, працівники не можуть фізично добратися до місць роботи, тому було таке, що їм доводилося просто ночувати в закладах.

Також досвід інших країн показує, що там де війна, окупанти, які не перед чим не зупиняються, є випадки сексуального насильства. Як правило, вони непоодинокі, а системні. Такі звернення вже почали з’являтися. Втім, це явище також має відтермінований характер. Ми про нього почуємо, коли жінка буде в безпечному місці, адже в окупації про таке не повідомляють через страх за життя. Для системи це буде великим викликом, бо в Україні досі немає окремої спеціальної установи для жінок, які були зґвалтовані. Наприклад, у Європі діють центри для зґвалтованих, де жінці надається медична, соціально-психологічна допомога, у разі необхідності — реабілітація. Ще до війни ми обговорювали, що такий центр потрібен Україні, хоча б один, але наразі констатуємо, що його поки нема. Імовірно нам доведеться адаптувати вже наявні моделі допомоги під такі випадки та провести навчання фахівців, аби надавати кваліфіковану допомогу тим, хто потерпів від сексуальних злочинів.

Також певним викликом буде влаштування осиротілих у війну дітей у сімейні форми виховання. Ця модель буде профілактикою жорстокого поводження з ними та профілактикою повернення до практики інтернатів, від якої Україна в останні роки відходила.

Повний текст інтерв'ю : https://ukraine.unfpa.org/uk/45b3

#коментар_експерта