У ГЕФСИМАНСЬКОМУ САДУ... У саду Гефсиманськім душею томився Н | Християнські вірші

У ГЕФСИМАНСЬКОМУ САДУ...

У саду Гефсиманськім душею томився
Наш Господь... Й до Отця тої ночі молився:
"Пронеси мимо Мене цю чашу, мій Отче!
Та нехай буде так, як Ти Сам цього хочеш..."

У смертельній тривозі душа пробувала...
Піт, мов крові краплини, на землю стікали,
Бог－Творець, але тілом Він був, як людина,
Знав Господь, що вже близько смертельна година.

Ніч кругом...Тишина... Вся природа дрімає...
Учні сплять недалеко...Вони ще не знають,
Що до саду вже зрадник спішить з ворогами,
Він не раз з ними був тут разом вечорами.

Будить учнів Ісус: "Ви скоріш підведіться,
Щоб не впасти в спокусу－пильнуйте, моліться!..
Бо ось－ось наближається час той жахливий,
Як Син Людський потрапить до рук нечестивих..."

Так Він тричі звертавсь, а вони усе спали,
Що Учителя схоплять－і гадки не мали,
Лиш Небесний Отець бачив серця скорботу
І давав Йому сили той страх побороти.

Зрадник Юда прийшов у той сад із юрбою,
В них мечі і киї в всіх були із собою,
Юда там поцілунком Ісуса вітає,
Що то є сам Ісус ворогам виявляє.

Промовляє Господь: "Я щодня вчив у храмі,
Там Мене не взяли ви, як був Я із вами...
Але сталось все це, щоб збулося Писання..."
Там схопили Христа й повели на страждання...

Час темряви настав... Катували і били,
Шаленіли від радості демонські сили,
Над Володарем світу зущались жорстоко,
Завдавали удари і рани глибокі.

Ми сьогодні цей день з вами згадуєм знову,
Ті тортури великі і муки Христові,
Тож смирімо серця і коліна схилімо,
За цю жертву подяку Христу принесімо!

Катерина Бойко

#хліболамання
@virshi_for_God