ОСЬ МІСЯЦЬ ПРОЙШОВ-СПОМИН СМЕРТІ ХРИСТА... Ось місяць пройшов | Християнські вірші

ОСЬ МІСЯЦЬ ПРОЙШОВ-СПОМИН СМЕРТІ ХРИСТА...

Ось місяць пройшов - спомин смерті Христа.
Як наше життя помінялось?
Чим сповнене серце було і душа?
Чи все, як раніше, зосталось?

Неначе давно це все дуже було,
Як Тіло і Кров ми приймали,
Гріхи визнавали і каялись знов...
І так місяці пролітали.

Знов тільки коротеньке: "Боже прости,
Чим, може, згрішив за цей місяць...
Це - "може" в собі може стільки нести.
Від Бога ніщо не є скрите.

У нас християн - "може", "десь" і "колись",
За звичку у сповіді стало.
І тут, на вечері, щоб хтось помоливсь
За "десь" і "колись" - то замало.

Якщо в серці гріх, ти його відкривай,
Якщо там є мир - дякуй Богу.
Бо стало це, часто, неначе обряд,
Що є як зневага Святому.

Ти Тіло і Кров не для того приймав,
Щоб знов, цілий місяць, грішити.
Обіцянку Богу служити давав,
У вірності й правді ходити.

Немає нікого, щоб був без гріха.
Так гріх, на землі, спокушає.
Якщо визнаєш, ти його називай.
Хай доступу ворог не має.

Винось його в світло, в душі не ховай,
Бо так наскладаєш чимало.
В осудження Тіло і Кров не приймай,
Щоб звичкою це вже не стало.

Це - "може", і "якось", і "десь ", і "колись",
Неначе тонке павутиння
Заплутує душу, ти - правді корись.
Згрішив, то скоріш на коліна.

Не перед причастям, щодня, кожну мить
У серце своє зазирнувши,
Гріхи визнавай, прагни свято ти жить.
Буть вірним старайся Ісусу.

Бо чаша і хліб, це не просто обряд,
Який християни звершають.
Це - наше спасіння, це - наше життя,
Це - наша дорога до раю.

У благоговінні, подяці й хвалі
До ніг Божих серцем схилившись,
Приймаймо, як Господа тіло, ми хліб.
Вино - немов крові краплини.

#хліболамання
@virshi_for_God