НЕВЖЕ МИ ТЕПЛИМИ ЗУСТРІНЕМО ХРИСТА?... Невже ми теплими зустр | Християнські вірші

НЕВЖЕ МИ ТЕПЛИМИ ЗУСТРІНЕМО ХРИСТА?...

Невже ми теплими зустрінемо Христа?
Невже в безпеці ми чекаєм цього часу?
Невже душа, як каганці, пуста,
З немудрими рівняєм долю нашу?

Розбагатіли ми, не маємо нужди,
Перенасищена служінь програма.
Про це колись лиш мріяли діди,
Страждаючи за віру у кайданах.

Насмішки, грати і удар кнута -
терпіли все!
Не втратити б спасіння!
А в нас немає часу для Христа…
Невже потрібні Церкві знов гоніння???

Не думаю… Бо нам же все одно:
Кому служити, кому вірити, ким жити…
Наш човен тоне… і вже скоро дно…
А ми продовжуєм без паніки грішити…

Сьогодні ж ми не добрі і не злі,
Ми не холодні, але й не палаєм.
Байдужі ми, безпечні і пусті. Приспана совість вже не докоряє…

Ми- теплі, друзі, - найстрашнішій стан,
В якому можуть християни бути.
Це самовпевненість і це самообман.
А гордість не дає цього збагнути…

А Бог нас любить, любить і терпить,
Але прийде кінець Його терпінню.
А християнський дух спокійно спить,
О, як же легко губимо спасіння!!!

Не викинь, Боже, нас із уст Своїх
Сліпих і голих, вбогих і нужденних.
Дай нам вдягнутися з одеж Твоїх,
І збагати нас золотом священим!

Ми хочем переможцями прийти,
Дай мудрості і сили крокувати!
Над нами грішними, Ти змилуйся й прости,
Крізь все життя нам поможи палати!

#останній_час
#вірність
@virshi_for_God