ТИШУ НІЧНУ РОЗРИВАЮТЬ СИРЕНИ... Тишу нічну розривають сирени. | Християнські вірші

ТИШУ НІЧНУ РОЗРИВАЮТЬ СИРЕНИ...

Тишу нічну розривають сирени.
Гул літаків, наче виють гієни.
Лютий надворі, а снігу нема.
Хтось закричав: «Почалася війна!!!»

Заколихалась земля під ногами…
Горнуться діти щільніше до мами.
Молодь жартує, зітхають діди:
«Не сподівались такої біди…»

Бога згадали в тривожні хвилини,
Бо зрозуміли: смерть дихає в спину.
Чи нарікає, чи молиться хтось-
Все розуміє і знає Христос.

Хто ж зможе спокій в душі не втрачати,
Навіть, якщо горе стукає в хату?
Той, хто повірив Господнім словам:
«Ви не лякайтесь, як прийде війна!»

Бог зберігав нам усім життя досі,
Знає рахунок і дням, і волоссю.
Здійснює Він повноцінний контроль-
Відіграють, навіть, дріб’язки роль.

Щоб не боятися наглої смерті
Й не опинитися потім у пеклі,
Щиро повір у Христову любов,
Бо Він пролив за твій гріх власну Кров!

#Україна
@virshi_for_God