Get Mystery Box with random crypto!

Віршолюб

Логотип телеграм -каналу virsholub — Віршолюб
Адреса каналу: @virsholub
Категорії: Література
Мова: Українська
Країна: Україна
Передплатники: 7.23K
Опис з каналу

Поезія – це цілющий ковток для спраглої душі, це ясний промінець сонця в негоду, це біла квітка сподівання.
@virsholub_bot — публікація ваших віршів.
@Vlastymir — співпраця/зворотній зв'язок.

Ratings & Reviews

1.67

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

0

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

2


Останні повідомлення

2024-06-30 13:40:00 Озброюйте себе знаннями!

Не забудьте підписатися на дружні нам канали та поділитися з друзями

Тиць сюди
1.2K views10:40
Відкрити / Коментувати
2024-06-28 18:40:00 На честь дати історичного голосування, прийняття Конституції України,підготували для вас скарб у кишеню

Наш український вибір загартовується найвищим гартом — десятий рік триває визвольна війна. Культура — це також наша зброя. Це те, що ворог знищував протягом століть, щоб змусити нас забути, хто ми є. Але ми памʼятаємо!

Тримайте збірку корисних, якісних та цікавих українських каналів про культуру та мистецтво, історію, мову та літературу, музику та психологію і, звичайно, книжки.

Тут всі свої! Не дамо ворогу панувати на землі, не дамо захопити інформаційний простір. Вивчайте українське — озброюйте себе від пропаганди московитів.

Підписуйтесь на дружні нам канали та не забудьте поділитися з друзями

Тиць сюди
1.2K views15:40
Відкрити / Коментувати
2024-06-28 17:50:00 Все рідше думаю про тебе...

Все рідше думаю про тебе.
Приймаю світ таким, як є.
Пліток незриме веретено
нічого вже не наснує.

Літа розмірене і плавмо
пливуть за хвилями ріки
туди, де туляться до Лаври
каштанів свічечки тремкі.

Туди, де в просторі безкраїм
уже заобрійних степів
козацькі зорі догорають
і затихає тужний спів.

Неоніла Стефурак
989 views14:50
Відкрити / Коментувати
2024-06-25 23:15:40
Захитається дощ
Чи сльоза на лиці сколихнеться –
І чумна самота
Від безсилля заціпить уста.
Зліва сойка мала
Стрепенься – і враз задихнеться,
І спечеться на думці:
Остання це вже самота.

...А пташатко чудне
Облітало колись чиїсь лиця,
А тремке пташеня
Припадало до сяючих віч.
...І чистюська колись,
А тепер – як остання блужниця –
Поплететься душа
Ні за ким й ні до кого крізь ніч.

Марія Матіос
1.3K viewsedited  20:15
Відкрити / Коментувати
2024-06-16 18:11:38 До чіткої б дійти межі...

Дo чiткoї б дiйти межi
Де закiнчитьcя чopна cмуга
I хoлoдна душа зав’юги
Деcь пoлине за вipажi.

Дo межi, за якoю cвiт,
Нiби coнячнi жoвтi piки.
Менi вiтеp вiдкpив пoвiки,
Бo в майбутнє гoтoвий клiт.

Я пiщаний залишу дiм
I каp’єpiв хpеcти камiннi,
Папеpoвi квiтки ociннi…

А з coбoю вiзьму лиш ciм —
Хлiб, винo, мед, взуття та oдяг,
Смiх i пicню, щo cум вiдвoдить.

Інна Рябченко
1.5K views15:11
Відкрити / Коментувати
2024-06-11 16:51:09Коли повертається світ спиною

Коли повертається світ спиною
і знов поміж нами відстань і стіни
говори зі мною
говори зі мною
хай навіть слова ці нічого не змінять

і коли вже довкола пахне війною
і вже розгораються перші битви
говори зі мною
говори зі мною
бо словом також можна любити

я одне лиш знаю і одне засвоїв
і прошу тебе тихо незграбно несміло:
говори зі мною
говори зі мною
і нехай твоє слово станеться тілом.

Юрій Іздрик
1.9K views13:51
Відкрити / Коментувати
2024-06-04 11:06:54
Ліна Костенко
2.0K views08:06
Відкрити / Коментувати
2024-06-03 21:04:11Як би я знав, де ти живеш...

Як би я знав, де ти живеш,
Дивився б крізь вікно знадвору,
Як ти виходиш із одеж,
І входиш в мрію снів прозору.

Я там стояв би цілу ніч,
Щоб знову бачити, як вранці
Злітає сон із твоїх віч,
І ти встаєш в прозорій тканці.

Та я не знаю… Не дано,
Бо ми з тобою не знайомі,
Та чом же те твоє вікно
Горить в космічному огромі?

Коли дивлюсь на небеса,
Я те вікно щоночі бачу,
І сходить золота краса
В мою фантазію чортячу.

Дмитро Павличко
2.0K views18:04
Відкрити / Коментувати
2024-05-27 12:00:07
Юрій Андрухович
2.0K views09:00
Відкрити / Коментувати
2024-05-22 17:22:28
Сьогодні я не той, що вчора

Сьогодні я не той, що вчора, 
І ватра мрій — не та сама, 
Бо впала непрозора штора 
За тим, що було і вже нема. 
Моїх вражінь вчорашні свідки 
Хильцем майнули за поріг… 
Не буду ждати їх. Бо звідки? 
З яких країн, з яких доріг? 
Я випив пиво до крихітки, 
Промчав, мов сон, останній гріх… 
Повиливав над ранком зцідки — 
Бо хто б минулого беріг? 
Між ним і мною — ніч безодні, 
І згадка — як якась брехня… 
Вітаю радісне сьогодні, 
Чекаю завтрашнього дня. 

Дмитро Загул
2.3K views14:22
Відкрити / Коментувати
2024-05-21 17:00:04
Ліньки розбиратися в Excel? Ну звісно, краще ж в ручну "шукати повтори", ніж в три дії полегшити собі роботу і приділити час собі

Для вас, все, це зробила авторка каналу "DIO Професійний простір". Вона на пальцях показує та розповідає про всі можливості, прийоми та лайфхаки по роботі з Еxcel

Вже за декілька днів, "новачки" зможуть вільно працювати в Еxcel, а більш "досвідчені" користувачі розширити свої знання

Підписуйтесь та дізнавайтесь про Еxcel більше

Тільки не забудьте відправити це відео друзям та колегам
1.8K views14:00
Відкрити / Коментувати
2024-05-19 17:00:06 Покотилося з гори наше щастя,
І над прірвою грозилося впасти,
Зупинилося на краю безодні,
Щоб не завтра щось робили – сьогодні.

Подивилося на нас, та й спитало:
Було щастя вам багато чи мало?
Почекало, позітхало, та й впало.
Може, дійсно, забагато ми мали?

Пізнається майже все в порівнянні,
Наше щастя, як мірило останнє,
Чи багато його мали, чи мало?
А тепер його і зовсім не стало…

Віталій Пригорницький
1.7K views14:00
Відкрити / Коментувати
2024-05-18 21:35:33 ​​ Ти не можеш мене покарати...

Ти не можеш мене покарати
Блискавками з-під милих брів,
Бо тебе я навіки втратив.
Ще до того, як вперше стрів.

Ти не можеш мене любити,
Ненавидіть не можеш теж –
Ти прийдеш, як гаряче літо,
Тільки грозами обпечеш.

Через теплі зелені трави
Поведе тебе в далеч путь.
Та за мною лишиться право
До кінця тобі вірним буть.

Дні і ночі думать про тебе
Виглядати тебе щомить –
Лиш для цього, їй-богу,
Тричі треба на світі жить!

Василь Симоненко
2.0K views18:35
Відкрити / Коментувати
2024-05-17 17:40:00 Об'єднаймося та підтримаємо одне одного!

Унікальні канали, щоб сформувати для себе досконале культурне середовище, — ТУТ

Ваш путівник до кращого українського контенту
1.6K views14:40
Відкрити / Коментувати
2024-05-16 21:46:45Як би я знав, де ти живеш...

Як би я знав, де ти живеш,
Дивився б крізь вікно знадвору,
Як ти виходиш із одеж,
І входиш в мрію снів прозору.

Я там стояв би цілу ніч,
Щоб знову бачити, як вранці
Злітає сон із твоїх віч,
І ти встаєш в прозорій тканці.

Та я не знаю… Не дано,
Бо ми з тобою не знайомі,
Та чом же те твоє вікно
Горить в космічному огромі?

Коли дивлюсь на небеса,
Я те вікно щоночі бачу,
І сходить золота краса
В мою фантазію чортячу.

Дмитро Павличко
2.1K views18:46
Відкрити / Коментувати
2024-05-14 17:50:00
Навіть в найтемніші часи ми маємо триматися одне одного!

Саме тому котики українських Telegram-каналів об'єдналися і створили для вас досконалий культурний простір, щоб розпалити вогник перед світанком, адже культура — це наша зброя!

Тицяй сюди лапкою і підпишись на нашу файну теку. Зробимо український Telegram-простір кращим.

Будьте котиками, а не жабками, не забудьте поділитися з друзями.

Споживаймо якісний контент разом!
1.9K views14:50
Відкрити / Коментувати
2024-05-14 17:00:23 І скаже світ:
— Ти крихта у мені.
Ти світлий біль в тяжкому урагані.
Твоя любов — на грані маячні
і віра — у наївності на грані.

Що можеш ти, розгублене дитя,
зробити для вселюдського прогресу?
— Я можу тільки кинути життя
історії кривавій під колеса.

Хоч знаю: все це їй не первина.
Але колись нап’ється ж до переситу!
Захоче випити не крові, а вина
за щастя людства, за здоров’я всесвіту!

Ліна Костенко
1.6K views14:00
Відкрити / Коментувати
2024-05-13 19:27:24 ​Я бачив те, що їм було в iмлi,
А їх життя — не копія чийогось…
Відходять покоління із землі,
Та пам'ять не полишить дорогого.

Ми грішні всі, а я — найбільш од всіх,
Бо не збагнув їх досвіду гіркого,
Ще, думав, встигну… Та не встиг, не встиг…
А вороття немає ні для кого…

Олександр Довбуш
1.8K views16:27
Відкрити / Коментувати
2024-05-09 21:21:11 ​Забудь, що серце пережило,
Ті сни, що снилися колись!
Минуле спогад залишило,
Само ж розвіялось кудись.

Хай вічним порохом припаде,
Що вже не вернеться вовік!
Навіщо знову викликати
Пісні, проспівані торік?

Забудь, що серце пережило,
Забудь, що марилось колись!
Щоб серце знов не затужило
І сльози вдруге не лились!

Дмитро Загул
2.0K views18:21
Відкрити / Коментувати
2022-09-01 15:44:59 ІНАКШЕ НІЯК

вересень – місяць спокою і вина,
свіжоспеченого хліба і витриманих сирів.
місяць зізнань про себе, які я не сам пізнав,
а хтось допоміг – із тих, що вгорі.

місяць, коли небо підпирають дими.
коли в будь-якої дороги іще немає кінця.
коли жодне окреме «я» вже не прагне до «ми»,
бо ніхто й нікому нічого не обіцяв.

коли прощаєш родичів – от що б не скоїли!
коли азербайджанець на базарі бавиться динями:
еее, твой вересень-мересень – ета чьо такоє?
а вересень – це місяць із ґаздами і ґаздинями,

що по обіді дивляться з-під руки в далечінь,
чи думають про тебе, опираючись на лопату.
вони не можуть не думати – ні вдень, ні вночі,
аж доки не падатиме сніг лапатий.

а ти така – живеш собі у якомусь там березні,
над якоюсь там річкою, нічого мені не винна.
хіба що, виходиш опівночі сидіти на березі –
дивитися на хмари у цих глибинах.

а вони там – як субмарини, – важкі, вагомі,
і у кожної є призначення, в кожної є ім’я.
і навіть чуєш межи ними чи то пісню, чи гомін,
бо не можеш інакше – інакше ніяк.

Сергій Татчин
2.7K views12:44
Відкрити / Коментувати
2022-08-31 17:20:00Я п'ю се літо. Як повітря п'ють...

Я п'ю се літо. Як повітря п'ють –
Глибокий вдих під паморозі перші,
І серпень ніжність визрілу довершить
Уже в мені, завершуючи путь.

І сповіді, і чистота причасть,
І теплий солод ранньої донешти –
Донести б це до відталі, донести б
До того, хто прийме і передасть.

І поки ще ця розкіш навкруги –
Теплінь і синь ранкового безмежжя –
Усім усе й нікому не належить,
Як річці – води й суші – береги.

Вбери, вдихни, в єство сховай своє,
Візьми на згадку павутинку сизу
В росі, в туманах, на межі пралісу
І часу, котрий ще у тебе є.

Юлiя Берeжко-Камiнська
2.5K views14:20
Відкрити / Коментувати
2022-08-31 16:15:18 #поезіяпідписників

Виклик

Канонада, місячна призма,
ультиматум зотлівших рядків.
Я борюсь, хоч невдовзі вже тризна,
і чимало вже крові зронив...

Бліндажі знов під вражим ударом -
розвивається шмаття гербів.
Захлинулась гуманність - не варто
сподіватись на мудрість вітрів.

Смертоносний туман після бою...
Всемогутній і сущий завжди.
Та солдат, несерйозно, зі строю
кине виклик в недолі орді.

Смерч ракет і лукаві картечі,
запах мертвих свинцевих злив...
Я полеглий заради честі,
в ім'я світлих незайманих снів.

Дмитрій Шеін
2.4K viewsedited  13:15
Відкрити / Коментувати
2022-08-29 20:00:03 Ця добірка сьогодні з’явиться на багатьох книжкових каналах одночасно. Це для того, щоб обмінятися підписниками і розповісти вам про найкращі книжкові блоги, які є в Телеграм. Усі ці канали - про літературу та культуру, варто попідписуватися, щоб жодна цікава книжка не пройшла повз вашу увагу :)

Пломінь — книги як зброя у війні ідей.
Крадійка книжок — цікаво про літературу: огляди, рецензії, книжкові роздуми та нетривіальні історії літературного світу.
in book we trust — все про книжки, літературу та екранізації.
Непозбувний книгочитун — той самий канал, з якого всі дізнаються про книжкові срачі, новинки і знижки.

Ліна Костенко — канал, що присвячений королеві української поезії.
Найкращі книги з саморозвитку — тут ви знайдете книги з мотивації, психології, фінансів і розвитку бізнесу та багато інших.
Література — найкращі цитати з книг, афоризми та вірші українською.
Читай, kurwa, книжки — тримай культурний фронт! Відверто про книги і навколокнижкове.
Віршолюб — затишна місцина для вашого внутрішнього поета.

Книжковий бункер — літературний блог. От.
Комірчина письменника — вправи, поради, добірки книг, жарти про письменників, корисна інформація про процес написання книг.
Світ книг — найцікавіші анонси книжок, новини, знижки та меми.
Читомо — медіа про тренди книговидання, а в часи війни – пише про російську пропаганду та фіксує злочини рф проти української культури.
Меланчине життя і книжки — щиро про прочитане, навколокнижкове та іноді роботу в книгарні.

Кецик — замітки про тексти. Копірайтинг, сценаристика, досвід написання першої художньої книжки. Всього по кецику.
Кляті переклади — ти й так уже знаєш, про що цей канал.
Книжкове море — щоб не загубитися у морі дитячих і підліткових новинок, а ще про знижки на книжки.
Книжкова Фея — фанатка Кінга, яка пише дитячі книжки. Різноманіття жанрів, книжкові жарти. Снобам вхід заборонено!
thedudewhoreads — авторський канал книжкового блогера Вадима Дідика про літературу і окололітературне.
794 views17:00
Відкрити / Коментувати
2022-08-29 16:27:00
На клавішах душі...

Вертаюсь сто разів у світ п’янкої тиші,
Бо інші всі світи до гіркоти чужі.
Тут істина життя, тут пам’ять пише вірші,
Тут грають почуття на клавішах душі.

Вертаюсь сто разів в полон терпкої ночі,
Вмираю у журбі й народжуюся знов,
На тлі тривожних дум твої шукаю очі.
Щоб випити їх сум, що править за любов.

Вертаюсь сто разів у зболене чекання,
Вдивляюсь у пітьму, що поглинає день,
Як дихання весни приховане кохання
Крізь мури заборон крадеться до пісень.

Ольга Яворська
2.5K views13:27
Відкрити / Коментувати
2022-08-28 18:10:00
Микола Дмитренко
2.4K views15:10
Відкрити / Коментувати
2022-08-27 15:04:02Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти...

Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти,
Так міцно, щільно, і закрить од світа,
Я не боюсь тобі життя одняти,
Ти будеш мов руїна, листом вкрита, —

Плющ їй дає життя, він обіймає,
Боронить від негоди стіну голу,
Але й руїна стало так тримає
Товариша, аби не впав додолу.

Їм добре так удвох, — як нам з тобою, —
А прийде час розсипатись руїні, —
Нехай вона плюща сховає під собою.
Навіщо здався плющ у самотині?

Хіба на те, аби валятись долі
Пораненим, пошарпаним, без сили
Чи з розпачу повитись на тополі
І статися для неї гірш могили?

Леся Українка
2.7K viewsedited  12:04
Відкрити / Коментувати
2022-08-26 16:10:00 #поезіяпідписників

Жаданий поцілунок

Квапливим порухом тримтячих рук
Мінливим трепетом тендітних пальців
Вуаллю скована, ні звуку з вуст
Спадає маска болю, наче танець

І вальсу чари, полонезу шал
Усе єдино, лише б мить минула
Бо карколомних видив карнавал
Затьмарив голову, нічна липнева буря

Усе змішалось наче в світлі фар
Які так рвучко дивляться крізь лінзи
Нічого спільного із тим життям
Де я жадав залишитись так слізно

Нарешті ти прийшла, опівніч чверть
Зберіг для тебе я останній поцілунок
Як добре, закохатися у смерть
Отримати жаданий порятунок.

Роман Кравченко
2.6K views13:10
Відкрити / Коментувати
2022-08-25 13:58:42Усе — лише не це! Не ці спокійні дні...

Усе — лише не це! Не ці спокійні дні,
Де всі слова у барвах однакових,
Думки, мов нероздмухані вогні,
Бажання — в запорошених оковах.

Якогось вітру, сміху чи злоби!
Щоб рвались душі крізь іржаві ґрати,
Щоб крикнув хтось: ненавидь і люби —
І варто буде жити чи вмирати!

Не бійся днів, заплутаних вузлом,
Ночей безсонних, очманілих ранків.
Хай ріже час лице — добром і злом!
Хай палять серце — найдрібнійші ранки!

Ти в тінь не йди. Тривай в пекучий грі.
В сліпуче сяйво не лякайсь дивиться —
Лише по спеці гряне жданий грім
Із хмар сковзне — багнетом — блискавиця.

Олена Теліга
2.7K views10:58
Відкрити / Коментувати
2022-08-24 17:50:00
Страшні слова, коли вони мовчать...

​​Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.

Ліна Костенко
2.6K views14:50
Відкрити / Коментувати
2022-08-23 21:06:12Коли крізь розпач випнуться надії...

​Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію
І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч неокрая
У передгроззі дикім і німім,
Я твоїм ім’ям благословляю,
Проклинаю іменем твоїм.

Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!

Василь Симоненко
1.4K views18:06
Відкрити / Коментувати