Віршолюб

2022-07-25 12:00:11 Сагорі - україномовний телеграм-канал про кіно, культуру та життя Південно-Східної Азії та Далекого Сходу, який є перехрестям унікальних знань, де кожен бажаючий може дізнатися цікаву інформацію про релігію, культуру, кухню, традиції та звичаї, мистецтво цих народів.

Підписуйтесь!

Буде цікаво, пізнавально та корисно!



https://t.me/sagorii Відкрити / Коментувати

2022-07-24 19:10:00 Щойно червень, а пахне від лип...

Щойно червень, а пахне від лип, ніби в липні –
переповнена дійством напружена мить.
Передчасні світанки, мов сурми невсипні,
понад нами ревуть, аж у грудях шумить.

Ще вокзали, мов нефи – порожні і чисті,
ще на шпалах роса і прозорий перон,
але перші прожилки пожовкли у листі,
ніби торкнуті легко іржавим пером.

Ми приходимо вчасно, як світло в кімнати,
нас несе і відносить, виток по витку,
але як наздогнати, ну як наздогнати
цю втікачку, цю зелень, солодку й терпку?

Юрій Андрухович Відкрити / Коментувати

2022-07-24 16:10:00 #поезіяпідписників

Я у світі, щоб скласти розбиті у друзки дзеркала...

Я у світі,
щоб скласти розбиті у друзки дзерка́ла,
пересвідчитись, скільки було́ їх до втрати життя...
Скільки шкоди завдало?
Кому́ було смерті замало?
Хто стояв і дивився на їх безневинне биття...
Я повинна пробігти усі
й перейти кілометри,
перевірити кожну з загублених сумнівом вір…
Де порив перманентний?
Де погляд пропав іскрометний?
Слід зламати мовчання й впустити новий часомір.
Я тепера промчусь над човно́м
світловим метеором,
щоб збагнути, де відчай надію від лиха прикрив.
Хто створив ці затори?
Хто світло забрав з коридорів?
В сподівання чому хтось сум'яття таке поселив?
Я у світі, щоб днесь відтворити у пазлі картину:
десь загублено кілька фрагментів, що створюють дим…
Як зніму павутину,
щоб видкою стала причина,
то і світ вже ніколи не буде настільки блідим.

Любов Уманська Відкрити / Коментувати

2022-07-23 16:10:00 #поезіяпідписників

Зневіра

Тихо, сину, тихо плач ночами, Залий слізьми
Віка людські, окутані гріхами,
В обіймах тьми

Знаю: світ наш цей тривожний,
Та ти його люби,
Розкутий видивом безбожним, До себе підпусти

Розбивши владу, стануть люди Мали й старі - та й усі волати
I вереск чуть буде звідусюди - Що ж то за істина проклята?

А ти, сину, стань до них довкола
I мовчки, любливо дивись
Як світ старий зневіра розпорола,
Заливши смертним небесну вись.

I почнеться крик.
Будуть люди тихі виривати горлянку й поїти малих
I не найтися більшої утіхи Робити з просвітників черствих

Вірш присвячено новому поколінню українського дисидентського руху.

Ольга Слободян Відкрити / Коментувати

2022-07-22 20:00:04 До вашої уваги добірка цікавих та корисних українських каналів в Telegram, на які варто підписатися:


films_ua - Тут зливають фільми з Instagram

Музей військових мемів — експонати народної творчості темних часів.

Листівки | Вітання — листівки та привітання на усі випадки життя

Цитати і тексти – цитати, тексти і вірші. У нас ви знайдете своє натхнення

Ковбаса — пізнаємо дійсність через абсурд і не тільки. Буває заповнюємо етер мемами.

Твоя доза деградації - тут показують всю тупість росіян та стібуться з їхніх зірок.

Садівник - ваш надійний помічник у садівництві.

kinonight1 — тут для вас зібрано відбірні фільми для особистого та сімейного перегляд

АвтО ДешевшЕ.NeT - Найгарячіші пропозиції сайтів автомобільних продаж, а також автомобілі які ти не побачиш на Авторіа, ОЛХ та інших сайтах

Віршолюб — затишна місцина для вашого внутрішнього поета

Українські фразеологізми — найпоширеніші крилаті вислови українською Відкрити / Коментувати

2022-07-22 18:00:57 Не вимовлю ні слова. Помовчу...

Не вимовлю ні слова. Помовчу.
А дощ іде. А вітер хилить клени.
На серці так бентежно — до плачу.
Присядь, кохана, ближче біля мене.

Отак. Спасибі. Чуєш, як шумить,
Як шелестить, кипить травнева злива?
Увесь наш вік — одна жагуча мить,
Я б так хотів, щоб ти була щаслива!

Нехай не ятрять прикрощі душі,
Нехай квітує щирість поміж нами…
Присядь. Послухай. Шелестять дощі
Про те, чого не вимовиш словами.

Микола Луків Відкрити / Коментувати

2022-07-22 16:10:00 #поезіяпідписників

ми звикли бачити в кіно...

ми звикли бачити в кіно,
як зло захоплює весь світ
в майбутнім чи колись давно
воно чекає у воріт

сміється лихо, скалить зуби,
і вже святкує перемогу,
лунають дзвінко його труби
та це частина лиш прологу

бо є герой, команда його,
вони неспинні - їх мета,
прогнати, звергнути чужого,
що знищив їм усім життя

і в них це вийде, без питань,
тріумф настане крок за кроком,
хоч будуть втрати, та страждань
вага не вилізе їм боком

і кожен знає цей сюжет,
його він бачив раз чи сотні,
та слід у небі від ракет
це не кіно, а тут й сьогодні

МИ не в кіно, бо тільки там,
в кінці возз'єднуються сім'ї,
воскреснуть всі, без жодних травм,
зберуться разом на подвір'ї

в нас теж настане гепі-енд,
та не такий, як в кінофільмі,
бо сльози - гирло рік легенд,
в яких ми знову стали ВІЛЬНІ

Павло Пігуль Відкрити / Коментувати

2022-07-21 18:20:00 ​ Вересень

Вересень накочується ніби приплив.
Незручне взуття, заживають коліна збиті,
і всі подряпини – сліди неймовірних див,
затираються, сходять, залишаються в літі.
Велосипеди в дощ ніби кораблі,
припнуті на рейді без вітрил і без пасажирів.
Шкіра просить піску і світла. Усюди, де ми були –
проголошено зараз неосяжний і недосяжний вирій.
Літні тераси згортаються, ніби фронт.
Загортатися в пледи, здаватися пізно, пізно.
І якщо дихати – то тепер тільки рот у рот,
до останнього не пускати між себе чужих, випадкових, різних.
Літаки не затримуються, ніби розклад страт.
Голі плечі в натовпі безпомічні, недоречні.
Безвідмовний час, найдосконаліший апарат
врешті витисне з кого завгодно безнадійне прощання у кілька речень.

Катерина Бабкіна Відкрити / Коментувати

2022-07-21 18:00:05 ​#поезіяпідписників



Ти почекай, побудь у тиші...
Побудь у тиші й помолися...
Згадай слова, що найчастіше...
Як оберіг для Всіх лилися...

Ти почекай, відчуй в моменті...
Як серце із Душею просять...
Кричати Всім на континенті...
В нас йде війна, що біль приносить...

Ти почекай, вдихни повітря...
Послухай, як співають птАхи...
Ось дощ торкнувся підборіддя...
Змиваючи від "градів" жахи...

Ти почекай, звернись до Бога...
Щоб надихнув в важкі хвилини...
Щоб відступили страх й тривога...
Та захищали рідних стіни...

Ти почекай, все буде добре...
Ми спільно, разом, точно зможем...
Подякуй Всім, хто є хоробрим...
Повір, вже скоро переможем...

Сєрж Гудман Відкрити / Коментувати

2022-07-21 14:00:05 Найкращі новинки української музики
Естетичні фото
Мотивуючі цитати
Підписуйся та насолоджуйся атмосферою

https://t.me/juliaaaa_music Відкрити / Коментувати