Метеозалежність
Вперше за
два місяці! в Римі випав дощ… і що цікаво для мене, я себе прекрасно почуваю, сповнена енергії та ентузіазму
Це я до того, що в дощовому Франківську і Львові такі дні це для мене була каторга, головні болі, сонливість… я мріяла жити в країні з вічним сонцем
Проте, біологія бере своє… мій організм не звик і ще не адаптувався до такої кількості сонячних днів і високих температур, я тут вперше відчула наскільки важко я переношу літню спеку, а в Україні навіть спекотне літо це була моя стихія
Тепер дощові дні це спасіння для мого самопочуття, і бадьорість без кави це індикатор того, що скоро впаде дощ Нарешті я його полюбила
P.S таке небо справді тутешня рідкість, що варте того аби зазнимкувати
