— Ой, тебе таки поранили, — сказала я, дивлячись на величезний синець, який розцвів під його правим оком.
— Ніхто мене не ранив, — швидко відповів Яр, знову прикладаючи до обличчя мокрий рушник. — Це я сам у двері не вписався.
"Ну, ну, розказуй казки", — подумала я, але не стала з ним сперечатися.
— Треба прикласти лід, — сказала і пошкандибала до холодильника. Дістала пакет із замороженими овочами і простягнула Яру. Той притулив його до щоки і поморщився.
— А твої друзі вже пішли? Так швидко?
— Вони ненадовго приходили, — пробурчав він.
— Але матч іще не закінчився…
По телевізору дійсно тривав боксерський поєдинок, двоє чоловіків у кольорових трусах завзято лупцювали один одного під бадьорі вигуки судді, чи як його там правильно називають.
— Ну й подумаєш, сам додивлюся, — він кинув погляд на мене. — Хочеш, можеш скласти мені компанію.
Книга: "Він тебе програв. Ти тепер моя"
Автори: Влада Холод, Марʼяна Доля
Читати тут
