Грамота язичества Коли ми говоримо про язичество, то майже зав | Велесовь внукъ

Грамота язичества
Коли ми говоримо про язичество, то майже завжди мова йде про етнічні традиції. Язичество етноцентричне. Про це говорить сам термін "язичество", що походить од старослов'янського "ꙗ҆зы‌къ" в означенні народу. Не існує язичества у вакуумі, яке не є етнічно забарвлене. Звісно, що в теорії можна описати абстрактне язичество, проте на практиці воно завжди має етнічне втілення. Саме тому для сучасного язичника є важливим історико-етнографічний спадок, без освоєння основ якого неможливо оволодіти грамотою язичества. Це перший ступінь на духовній тропі. І коли ми хочемо вийти на філософсько-теологічний ступінь язичества, то без цих азів не обійтися. Проте недоречно було б і обмежити Звичай лише історико-етнографічними рамками. На певному етапі вірянин може навіть не посилатись уже на історико-етнографічні джерела, а чинити так як велить серце, інтуїція чи отримане містичне одкровення...

Можна провести аналогію з письменником, якому щоб написати книжку для початку слід освоїти азбуку, правила мови, отримати певний рівень ерудиції з теми, про яку він пише тощо.
#любомудріє