«[...] розглядаючи свою дгарму, ти не маєш вагатися, бо для кшатрія немає нічого кращого за праведну битву.
Арджуно, щасливі кшатрії, які стають до такої, подібної до відчинених дверей раю, битви, що судилася їм.
Але якщо ти до цього праведного бою не станеш, то, зрадивши свій обов'язок і честь, візьмеш на себе гріх.
І всі говоритимуть про твоє вічне безчестя, а для поважної людини безчестя гірше за смерть.
Великі воїни вважатимуть, що ти ухилився від бою з остраху; ти, кого вони так цінували, переведешся для них нінащо.
І багато лайливих слів скажуть твої вороги, насміхаючись над твоєю силою. Що може бути прикрішим?
Або ти, загиблий, потрапиш на небо, або, перемігши, насолоджуватимешся владою над землею. Тому підіймись, Арджуно, зважившись на битву.
Однаково ставлячись до насолод і страждань, надбань і втрат, перемоги і поразки, ставай до бою. Так не візьмеш на себе гріха.»
Бгаґавадґіта, 2.31-38.
(Переклад Дмитра Бурби)
#витяги
