Генеральний, прости господи, прокурор Юрій Луценко у розлогому | Записки пасквілянта

Генеральний, прости господи, прокурор Юрій Луценко у розлогому інтерв’ю «Суспільному» розповів, що він є скромним бійцем 206 батальйону територіальної оборони й наразі несе тяготи військової служби в місті Миколаєві. Напевно, старший лейтенант Луценко, на відміну від 20% особового складу 206 батальйону, вже отримав грошове забезпечення за березень, а тому зміг собі дозволити оплатити приїзд знімальної групи в місто корабелів.

Але трапилася невеличка прикрість – родзинкою фільму став сюжет про те, як синок колишнього першого секретаря Рівненського обкому Компартії святив у Миколаївському соборі великодню паску. Вочевидь, Юрія Віталійовича ніхто не попередив, що в цей час військовослужбовці 206 батальйону (справжні військовослужбці, а на такі, як Луценко) перебували за 35км від Миколаєва, де рили окопи та бліндажі на кордоні між Миколаївською та Херсонською областями.

Втім, сказати, що генеральний, прости господи, прокурор не нюхав пороху я не можу: 26 квітня 2022 року він у компанії колишнього першого заступника голови СБУ Павла Демчини та колишнього заступника голови СБУ Владислава Косинського таки приїхав на позиції 206 батальйону – напевно, Юрію Віталійовичу стало цікаво, як виглядають бліндажі. Високі гості нанесли візит у 1 стрілецьку роту, де запевнили бійців, що в разі, якщо ворог почне наступ, вони приїдуть з Миколаєва допомагати відстрілюватись.

У цей час за 2км від місця знаходження Юрія Віталійовича впала ворожа міна. Ніхто на неї не звернув уваги, навіть Демчина. Один лише генеральний, прости господи, прокурор, хвилин 5 з витаращаними очима сидів у окопі, здивувавши особовий склад 1 роти здатністю так швидко пересуватись. А далі почалось найстрашніше – над позицією став літати дрон, який бійці вирішили про всяк випадок збити. Коли почалась стрелкітня з АК-74, Юрій Віталійович заліг на дно окопу й не здіймав голови, доки постріли не припинились. Після чого вскочив у машину, водій дав по газах і генеральний, прости господи, прокурор зник у придорожній куряві, поїхавши в Миколаїв відпочивати від пережитого.

І то вірно: як, раптом, війна – а він втомлений!