Мені так боляче за всіх убитих, за харків'ян, за маріупольців, | волохате дідько

Мені так боляче за всіх убитих, за харків'ян, за маріупольців, за всіх українців до єдиного. Боляче за дітей, що стали сиротами, за батьків, що втратили дітей. Біль проймає за всіх тих, хто втратив своє житло, своє майно сам свій спосіб життя. Ціле покоління вирвали з їхніх життів і топчуть безжально чоботом.

Мене проймає відчай, який одразу змінюється на гнів. Не жалійте ворога, вбивайте кожну наволочь, якщо зможете. Стріляйте, спалюйте живцем, душіть, ріжте, зубами сук гризіть, якщо потрібно.

Їх не потрібно жаліти, бийте ворога на воді, у повітрі, на суші та кіберпросторі. Не лише зі зброєю в руках. Поширюйте дезінформацію, підіймайте панічні настрої в москальському суспільстві, викрадацте їхні особисті сайти, кладіть сайти дудос-атаками. Хай пекло провалиться на їхні голови, хай вони страждають сильніше од нас. Нахуй гуманізм