Щемкі та болючі, світлі та обнадійливі. Разом із hromadske ми | Українська Волонтерська Служба

Щемкі та болючі, світлі та обнадійливі. Разом із hromadske ми розповіли історії волонтерів, які стали опорою для українців у тимчасовій окупації. Читайте та діліться:

Мія з Генічеська була вагітною та народила в окупації. Залишившись в рідному місті, вона вирішила допомагати людям поруч. Дівчину не лякали прильоти, вона ночувала на вокзалі, терпіла будь-яку погоду, дощ, аби тільки не пропустити автобус, що їхав до її району, в довколишні села, де на гуманітарну допомогу чекали сотні сімей: http://bit.ly/3IoPdun

Володимир Сагайдак залишився у Херсоні, аби турбуватися про 52 вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації, де працював директором. Заради дітей він організував підпільну допомогу, переховування та вигадав різні конспірації: http://bit.ly/3KGxYro

Оксана Горбунова волонтерить понад 15 років, останній рік допомагає у багатьох напрямках. Вона поділилась історією про евакуацію людей з Маріуполя, допомогу вихованцям адаптаційного центру в окупованому Херсоні, а також про створення ферми, де працюють переселенці: http://bit.ly/3FafDiL

Євген зі Скадовська організував патрульну групу і почав реагувати на локальні запити в місті у перші дні вторгення. Після небезпечного і складного виїзду з окупації, він не покинув волонтерства та продовжує допомагати: http://bit.ly/3YH6pBI

Стефан із Нової Каховки підпільно волонтерив у місті відразу з 24 лютого. Їхня мережа швидко розросталась, аби потрапити до неї, люди надсилали аудіоповідомлення української мовою. Згодом, через небезпеку Стефан був змушений виїхати, проте продовжує допомагати: https://t.me/VolunteerCountry/3976

Ми віримо, що зможемо обійняти вживу усіх волонтерів, які зараз допомагають в окупації. Ми віримо, що почуємо український гімн на кожному клаптику 603 700 км²

#УкраїнціУкраїнцямБлизькі