Get Mystery Box with random crypto!

янголи бачать, як я пишу

Логотип телеграм -каналу voronskaya_virszi — янголи бачать, як я пишу Я
Логотип телеграм -каналу voronskaya_virszi — янголи бачать, як я пишу
Адреса каналу: @voronskaya_virszi
Категорії: Блоги
Мова: Українська
Передплатники: 969
Опис з каналу

вірші/стихи
бібліотека: https://instagram.com/anitavoronskaya?igshid=YmMyMTA2M2Y=

Ratings & Reviews

3.33

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

1

3 stars

2

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення

2022-07-30 01:49:03
507 views22:49
Відкрити / Коментувати
2022-07-29 01:49:12 в місто з червоними стінами
заходять пірати -
продають мушлі і перли,
купують бурштин
і каву,
щоб продавати
в іншому місці.

купують тютюн,
ром і перець,
щоб було чим розбавити подорож.
а місцеві
купують вино і борошно,
торгуються за намисто:
⁃ на іншому березі,
кажете, більше дають?
то туди й їдьте!
або скидайте
ціну.

якщо довго шукати,
я може й знайду
перли за ціною борошна,
корабель, на який мене візьмуть,
де у червоній стіні дірка
з виходом до води.

один,
впевнений, що всередині порожньо -
ні перлини,
ні перцю
в серці,
ні рози вітрів
на карті,
ні зірки в небі,
я входжу
у море.

і згадую тебе.


28.07.2022р.

дякую Діані за ідею з розою вітрів
і моїй особистій розі вітрів за те, що в мене взагалі пишуться вірші;
53 views22:49
Відкрити / Коментувати
2022-07-24 22:44:53
175 views19:44
Відкрити / Коментувати
2022-07-24 22:38:33 що б мені вам сказати такого гарного?
може, що ви весь з себе суцільна тайна?
що той, хто не чув пліток про ваш замок,
певно, не жив тут?

ставлю на те, що ви це і так знаєте,
кожну з чуток, і кожного з їх авторів,
ставлю на те, що вам на це менш байдуже,
ніж ви прагнете довести.

як головний персонаж цих повістей,
скажіть-но мені, а чи є в вас улюблена?
може як раз та, якої я ще не чув?

може… розкажете?
ну, як казку.

мені цікаво усе, лише говоріть, будь ласка,
слухав би вас і слухав.

або цілував би.
попік би собі губи.

в ваших обіймах, немов на легкому катуванні -
не смертельно, але синці будуть.
і завжди є шанс, що сподобається.

божевілля говорить в мені вашим голосом,
ставить підніжку у танці,
наступає на край спідниці,
переслідує наяву і сниться.

обирайте
(стосується тільки сьогодні):
тримати дистанцію,
кохатись до втрати свідомості
чи бити посуд.


24.07.2022р.

1. дякую Діані за вичитку моїх віршів
2. це вірш по рольовій грі, написаний від лиця слуги до його таємничого господаря, про якого в столиці ходять дуже різні чутки; в них там дуже бурхливі відносини))
219 viewsedited  19:38
Відкрити / Коментувати
2022-07-23 00:15:18 хочеться простого людського:
легкої праці,
доброї кави і гарних вулиць,
безлюдних кутків, щоб було де цілуватися.

спати вночі
частіше, ніж мучитись від безсоння,
а як вже заснути вдалося,
щоб снились хоча б не таргани.

хочеться, щоб двері у церквах були відкриті,
коли настрій глянути на вітражі.
щоб спокій в душі
й у тілі.

вдень - сонця,
ввечері - місяця,
вночі - втомлених губ.

хочеться простого людського:
знайти свого янгола-охоронця
і вдарити по обличчю,
спитати: «коли мені стільки треба,
де ти взагалі?»

на дверях церкви
табличка:
«вийшов по каву, повернуся за п'ять хвилин»


22.07.2022р.
507 viewsedited  21:15
Відкрити / Коментувати
2022-07-14 18:35:19
я обіцяла, я зробила
260 views15:35
Відкрити / Коментувати
2022-07-14 02:17:45 минулого разу, коли я приходила,
ви зустрічали мене веселіше.
щось… сталося?
якщо вам цікаво, у вашому місті,
без вашої згоди -
колотнеча і галас.

люди хочуть того, чого він їм не дасть,
а ви б дали.
якби вас тут не ховали.
я теж людина
і,
менше з тим,
я хочу лише цілуватись.
з вами.

будьте ласкаві,
перегніться через паркан
негайно.
бо коли це робила я минулого разу -
мене, якщо пам’ятаєте,
схопив ваш вартовий.
і мені не боліло…
майже.
але ж то ви
плакали.
тож, руку сюди давайте.

прийде день,
принцесо,
і це місто
від землі і до піднебесся
стане вашим.
я - вже.
а поки - тримайтеся.

тримайтеся, я кажу, бо впадете!
це не паркан, а справжнісінька вежа,
не ворота, а ґрати!
щоб цього разу не довелось брехати,
я не скажу, як я пройшла сюди.

гаразд,
поцілуйте мене ще раз
і тоді йдіть.

13.07.2022р.
75 views23:17
Відкрити / Коментувати
2022-07-02 01:26:08
ой не знаю, как вам зайдёт проза, да ещё и такая, но осмелюсь и тут поделиться ссылкой на свой последний рассказ:

https://ficbook.net/readfic/12312896

! УВАГА !

18+ написано не для жарту - там багато сексу, слеш і взагалі дуже сумнівна ситуація + тема війни (у вигаданому світі і на реальну не схожа, але все ж)

тут не до кінця знайома мені аудиторія, тож попереджаю про все-все-все
483 views22:26
Відкрити / Коментувати
2022-06-16 01:19:14 дивись,
як невміло
я скриваю свою віру
в те, що хтось мене тут
втримає,
хтось мене стримає
і спасе
(ну хоча б від болю у голові)

слухай,
як я говорю до духів,
як закляття перекладаються в молитви,
як усе
обертається на благання,
на обов‘язковий
перелік тривог,
помилок,
невдач

як думаєш,
що скажеш:
якщо мене Там зустріне Бог -
йому буде байдуже,
чи я здорова,
чи я зряча
і чи здала я екзамени?

16.06.2022р.
1.1K views22:19
Відкрити / Коментувати