2022-02-26 23:48:11
Відозва з приводу російського вторгнення на Вкраїну
До всіх людей доброї волиТовариші! Громадяни! Браття і сестри!
Вторгнення збройних сил Російської Федерації за підтримки «народного ополчення» Луганської Народної Республіки та Донецької Народної республіки, розпочате вранці 24 лютого цього року, є страшною політичною помилкою і злочином проти людства. Керівництво Російської Федерації лицемірно називає його «спеціальною військовою операцією», але насправді від самого початку це повномаштабна війна із застосуванням всіх видів звичайного озброєння.
Гірко визнавати, але у лютому 2022 року Російська Федерація повторила «подвиг» нацистської Німеччини червня 1941-го. Згадаймо слова старої воєнної пісні:
«Київ бомбили, оголосили,
Що почалася війна».
Страшно про це думати, в це не хочеться вірити, але це так. Хочеться, щоби це був лише сон, але це не страшний сон — це страшна дійсність.
Ідеолоґічне прикриття війни — «демілітаризація і денацифікація України, визволення українців з-під його ярма київського режиму» — омана. Вірно, що правляча верхівка та панівна кляса Української Республіки далекі від ідеалів соціялізму та демократії, українська демократія далеко не взірцева. Ймовірне приєднання до НАТО чи підйом націоналізму останніх років, це — останнє, що потрібно для благополуччя українського народу та для всебічного розвитку людини в Україні. Але не фашистському режимові Російської Федерації, який душе поступ та свободу в своїй країні, визначати зовнішню чи внутрішню політику нашої країни! Не загарбниками вирішувати долю її керівників! Демократія не прилітає на крилатих ракетах. Не на російських танках прийде на Вкраїну правдиве народовладдя, рівноправ’я і гуманізм. Думати інакше — небезпечна ілюзія та злочин — злочин проти історії. Хай там якими шляхетними намірами та гаслами прикривається інтервенція й окупація, український народ ніколи з нею не змириться. Окупант зазнає поразки. Иншого не знає історія — ані України, ані инших країн.
Видко, що російська правляча верхівка марить імперією — мішанкою ідеолоґії «православ’я, самодержавства й народности», неосталінізму та вєликоросійського шовінізму. Щодо української історії та культури вона демонструє лише невігластво: Україна для неї, це — «шаровари, гопак і борщ з галушками». На неї чекає болюче, але неминуче отямлення від ілюзій. Платитимуть за отямлення верхівки, як завжди, низи — і платитимуть кров’ю.
Шукаючи для війни ідейне прикриття, керівництво Російської Федерації обманює себе, власний нарід і весь світ. Якщо це війна за нав’язування єдиній Україні якогось маріонеткового уряду — вона безперспективна. Якщо це війна за розчленування України — вона несправедлива. Ця війна не має жадного виправдання. Якщо це війна всередині одного народу або між двома братніми народами (російське керівництво неодноразово заявляло про братство українців і росіян), це братовбивча війна — найогидніша з усіх воєн. Якщо це війна проти незалежної іноземної держави, це відверте, нахабне порушення міжнародного права — ствердження права сильного.
Всяка війна несе смерть, фізичне каліцтво та душевний біль. Ця війна не виключення. Крім иншого вона ведеться проти дружби між народами. Лютнева інтервенція вбила останні залишки симпатії до Росії, що жевріли в серці українського народу. Звісно, в майбутньому можливе примирення, але чим далі триватимуть бойові дії, чим далі перебуватиме на українській землі російський інтервент, чим далі множитимуться жертви та руїни, тим довше загоюватимуться рани, тим довше триватиме ворожнеча між російським й українським народами. Цього не можна допустити. Єдиний можливий вихід — якнайшвидший мир і відновлення суверенітету України.
Геть іноземні війська з української землі! Смерть російським окупантам! Ганьба посіпакам російського імперіялізму в Україні та за її межами! Хай живе перемога в національно-визвольній війні! Хай живе міжнародний антивоєнний рух і солідарність! Мир робітникам і народам — війна капіталізмові й імперіялізмові!
219 views20:48
В
