Рік розпусти Клауса Отто Баха. Ярослава Литвин Авторка ві | 📚ВРАЖЕННЯ UA
Рік розпусти Клауса Отто Баха. Ярослава Литвин
Авторка відгуку: Tetiana Baranivska. (тут відгук дещо обрізаний, аби не нахапатись спойлерів).
Одразу скажу, що чекала виходу книжки з нетерпінням. По-перше, українська сучасна література. По-друге, іронічний роман (а зараз так мало розважливої літератури), по-третє - блін, ну реально купилася на крутяцький буктрейлер!
Читаючи цей іронічний роман склалося таке враження, що письменниця ненавидить Україну. Все тут погано, все тут як у печері, люди теж хєрові - або шахраї, що на кожному кроці хочуть тебе облапошить, або повії, що відсмокчуть тобі, за тарілку супа, бо треба чимось оплатити навчання в університеті (тільки такі в універі не навчаються, тому тут сумнівно, що ця послуга саме з цією метою). Письменниця акцентувала увагу, що виходячи з аеропорту перше, що побачить іноземець - це архітектура в стилі зомбі-апокаліпсису, кругом втомлені похмурі обличчя людей, що вдягнуті в ДЕШЕВІ куртки. Вона реально так і написала - про ДЕШЕВІ куртки! Я взагалі не розумію, як можна на око оцінити вартість куртки. І що в її розумінні - дешево? І взагалі - з яких пір про людей судять по вартості її одягу?
Одним словом, Україна очима Клауса - це шахраї і повії, в дешевих куртках, що розсунуть перед тобою ноги за порцію суші-ролів.
Але. Якщо читати цей роман з іронічної і сатиричнї точки зору, то чесно кажучи - Клаус іншого і не заслуговує. І я дуже потішилася з фіналу. Я так сміялася!)))
Раджу для легкого читання і розваги. Книжка-стьоб, я думаю вона чудово зайде всім хто колись фанатів від Духless і тому подібному гламурному жанру з сексуалізацією. Як на мене, Ярослава з цим впоралася пречудово!
