Цей допис ніби нагадує, що ось-ось і ми отримаємо українсько | 📚ВРАЖЕННЯ UA
Цей допис ніби нагадує, що ось-ось і ми отримаємо українською завершення епічної науково-фантастичної трилогії.
Лю Цисінь. Проблема трьох тіл. Перша частина трилогії "Пам'ять про минуле Землі".
Авторка відгуку: Olga Pochtarenko
Ідеальна наукова фантастика й не тільки. Це книжка, читаючи яку звертаєшся до Вікіпедії, щоб уточнити окремі деталі (як наукові, так і культурно-історичні), а іноді просто відкладаєш, щоб подумати про життя на планеті в принципі.
Дві часові площини: час Культурної революції в Китаї та 40 років потому, учені, секретні об'єкти, таємниці, які ось-ось мають бути відкритими. І світ комп'ютерної гри з планетою, на якій Сонце сходить тоді, коли захоче, або не сходить зовсім, або їх може зійти цілих два, а може, три? Цього ніхто не бачив, бо уся цивілізація після такого згорає: game over. А потім - нова гра, новий світ. У цих світах живуть Коперник і Галілей, Ньютон і Нейман (до речі, тут він зробить перший комп'ютер з війська китайського імператора), Кеплер і Гершель. А ще реальна наукова інформація вперемішку з подіями сюжету - неймовірний мікс, який змушує втратити відчуття реальності, й загубитися в питаннях, що ж є правдою й де починається фантастика.
І найцікавіше - задача трьох тіл (виявляється, вона існує насправді): а що ж буде, коли планета має три сонця, які через гравітаційні сили кидаються нею, як м'ячиком, а буде - світ Хаосу. І розв'язати задачу трьох тіл - означає врятувати світ від хаосу й знищення.
А може, це зовсім і не гра...
А може, не варто його рятувати, а просто захопити ідеальну планету для життя - Землю?
Але про це в другій частині. Вона у мене вже є, але хочеться ще трохи витримати паузу, не можу пояснити чому - не відпускає
