Один із найпоширеніших стереотипів про спеціальність «Видавнич | Ці видавці

Один із найпоширеніших стереотипів про спеціальність «Видавнича діяльність і медіаредагування» про те, що вона для книжкових хробаків, а навчальний процес тільки про книжки

Зауважимо, що освітня програма не ТІЛЬКИ, а ВОДНОЧАС про це. Тому, якщо ти прагнеш працювати з книжками, спеціальність безперечно створить підґрунтя, аби розвиватися у цій сфері. Адже поряд із редакторами новин, SMMниками, дизайнерами, журналістами, авторами, контент-менеджерами після навчання стають і редакторами книжок.

Оскільки книжки бувають різні, то редакторам доводиться мати справу з широким колом питань. Тому в цьому пості поговоримо про те, з якими видами видань ти зможеш працювати.

Почнімо з найбільш очевидного — художні твори.

В інтерв’ю для Talents Collection відомий український письменник Макс Кідрук зазначив: «Я вважаю, що людина, яка хоче та мріє заробляти на життя літературою, повинна, насамперед, бути читачем. Треба прочитувати 80–100 книг у рік».

Це твердження однаково актуальне для авторів і редакторів. Читання великої кількості різних книжок дає змогу розвинути «шосте редакторське чуття», яке у необхідний момент виявить серед рукописів той самий успішний текст, який розбиратимуть із полиць , допоможе авторові виписати більш переконливого персонажа, виявить неточності у тексті та виструнчить логіку оповіді.

Наступна категорія видань — мистецькі. Часто редакторові доводиться виконувати роль артдиректора, якщо ця посада не передбачена у видавництві. Разом із автором він працює над смисловим наповненням, бере участь у ідейній розробці матеріальної конструкції видання, яка може набувати чудернацьких форм, мати різні тактильні ефекти. Адже створення арт-видання передбачає експерименти зі способом донесення повідомлення автора.

Читай продовження у наступному пості...