Get Mystery Box with random crypto!

​Її називають найбагатшою на кольори поетесою. У своїх віршах | Видатні українці

​Її називають найбагатшою на кольори поетесою. У своїх віршах вона вжила назви кольорів більше тисячі разів!

Сьогодні згадуємо дитячу письменниця та журналістку Ірину Жиленко.

Ірина належала до руху шістдесятників. Творила виключно українською мовою, вперто боролась проти зросійщення столиці України.

Творчий шлях був непростим. Уже після появи першої книги поезій «Соло на сольфі» поетку критикували та повчали, як вона мусить писати, якою мовою і на які теми. Та це аж ніяк не вплинуло на її творчість – її вірші так і залишились безтурботно-сонячними, фантазійними, ліричними. «Хто вам казав, що віршами треба боротися? Я ними співаю!»

В основному вона писала для дітей. Видала близько двадцяти збірок віршів та книгу спогадів «Людина святкуючи». За «Дівчинку на кулі» у 1987 Ірина отримала літературну премію імені Володимира Сосюри, за збірку «Вечірка у старій винарні» – Національну премію імені Тараса Шевченка.

Ірина обожнювала рідний Київ. Кажуть, за творами Жиленко можна вивчати побут киян: дізнатися, де який магазин чи базар, куди яка вулиця повертає, де розташований потрібний парк…

А ще поетеса дуже любила рослини, особливо квіти, і щедро описувала їх у своїх віршах. На честь фіалок (своїх улюблених квітів) вона навіть створила новий літературний жанр - «фіалки-вірші».

Пишаємося!