Get Mystery Box with random crypto!

​«Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома | Видатні українці

«Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в цілому світі»

Богдан Ступка — один із найвидатніших акторів нашого часу, якому були підвладні будь-які образи і персонажі. Маестро зіграв безліч незабутніх ролей у театрі та кіно, підкоривши серця мільйонів глядачів майстерністю й темпераментною грою.

Богдан Сильвестрович ріс в артистичному середовищі. Батько співав у хорі Львівського театру опери та балету, тому хлопчик із дитинства крутився за лаштунками, брав участь в масовці.

У 1961-1978 роках Ступка був актором Львівського українського театру драми ім. Заньковецької. Пізніше був зарахований у трупу Київського академічного українського драматичного театру ім. Франка. Всього на театральній сцені Ступка зіграв більше 50 ролей.

Паралельно з роботою в театрі Маестро також знімався в кіно. Його дебютом і дійсно зоряною роллю стала робота в знаменитій картині «Білий птах з чорною ознакою». «Камінний господар» (1971), «Хвилі Чорного моря» (1975), «Солдати свободи» (1977), «Мужність» (1981) — це неповний список стрічок, де знімався видатний українець.


За багаторічну телекар'єру Ступка знявся більш ніж у ста фільмах, включаючи документальні та телевізійні. Працював із багатьма маститими режисерами. Останніми його роботами в кіно стали фільми «Дім» і «Вогні притону», а також серіали «Одного разу в Ростові» й «Безодня».

Пробував свої сили Богдан Сильвестрович і на державній службі. У 1999-2001 роках він очолював Міністерство культури і мистецтв України.

З 2001 року і до останніх днів Ступка був художнім керівником Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка в Києві.

Знаменитий польський режисер Єжи Гоффман назвав Богдана Сильвестровича найталановитішим драматичним актором Європи. Видатний українець грав жадібно, красиво й майстерно. Професіоналізм Ступки-актора полягав не тільки в глибокому проникненні в характери своїх персонажів, але і в моральній і фізичній самовіддачі, з якою він працював на майданчику.

Пам'ятаємо й шануємо!