Видатні українці

2021-05-18 21:19:15 ​Його високо цінував Роман Шухевич. Бо в скрутну годину Микола відмовився виїжджати за кордон. І залишився у підпіллі Головного штабу УПА.
⠀
Микола Дужий - підхорунжий УГА, секретар головної управи товариства "Просвіта", головний редактор журналу "Повстанець".
⠀
У сімнадцять пішов до Української Галицької Армії, де дослужився до звання підхорунжого.
⠀
Був членом УВО. Працював у товаристві "Просвіта", провадив курс виховання кадрів у націоналістичному дусі.
⠀
Згодом став членом ОУН, де разом з іншими членами організації розробляв концепцію військових відділів.
⠀
Микола написав низку статей і брошур, найвідомішою була "Українська Головна Визвольна Рада".
⠀
Після арешту голови президії УГВР, Кирила Осьмака, виконував його обов'язки.
У квітні 1945р. йому присвоїли звання сотника УПА. Відкрити / Коментувати

2021-05-17 20:18:48 ​Безстрашна і безкомпромісна Валентина Драбата - педагог, дисидентка, активістка правозахисного руху.
⠀
Після навчання в педтехнікумі під час кампанії самомобілізації вчителів, виїхала до Ташкента. По поверненню і до пенсії працювала на кафедрі фізики в Українській сільськогосподарській академії в Києві. Написала українською практикум із фізики для студентів академії.
⠀
Протягом 60-70-х передруковувала і поширювала самвидавну літературу. Писала листи до ЦК КПРС про незадовільний стан української мови, культури, шкільництва в Україні. Брала участь у різноманітних заходах щодо захисту мови, культури, духовності українського народу. За що була на «обліку» в КГБ.
⠀
1967-го відбувалося вшанування пам’яті Тараса Шевченка, організоване українською інтелігенцією. За спогадами одного з учасників Валентина Драбата була у голові колони, яка йшла по Банковій, і яку намагалися розігнати поливальними машинами, але люди вперто йшли вперед.
⠀
Радіостанція «Голос Америки» використовувала матеріали Валентини Драбати у передачах про Україну. У 70-х, після масових арештів української інтелігенції, вона відвідувала сім’ї репресованих, допомагала їм грошима.
⠀
У 1983 її тіло знайшли біля будинку. За офіційною версією – випала з балкона. За неофіційною - вбита агентами КГБ. Відкрити / Коментувати

2021-05-15 18:40:22 ​Що думаєш? Відкрити / Коментувати

2021-05-14 20:55:10 ​Його називають володарем селянських душ.
⠀
У цей день, 150 років тому, народився унікальний український письменник Василь Стефаник.
⠀
Його називали "володарем селянських душ" тому, що він писав переважно про тяжке життя селян. Передавав атмосферу, колорит їхнього побуту через покутсько-буковинські діалектизми. Такий стиль схвально оцінили Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський.
⠀
Василь Стефаник гостро сприймав світ.
За його словами, він ''всі ті болі і смутки, і розпуку ховав для себе, клав їх у гріб, викопаний у серці'', а потім за одну ніч писав шедевр, не викресливши жодного рядку.
⠀
Був членом Радикальної Української партії і послом до Австрійського парламенту від Галичини. Брав активну участь у розбудові культурно-освітніх товариств, зокрема у ''Просвіті''.
Політична і громадська діяльність була для нього засобом для захисту інтересу селян і розбудови українського суспільства.
⠀
Василь – один з найвизначніших експресіоністів України. Його твори переклали близько 20 мовами. Відкрити / Коментувати

2021-05-12 20:50:44 ​Геній сучасності за рейтингом британського видання “The Daily Telegraph”.

12 травня святкуємо день народження одного з найвідоміших художників України Івана Марчука.

Іван Марчук працював і працює у власній унікальній техніці пльонтанізму. Це дрібні переплетені (запльонтані) лінії, які зливаються в неймовірно деталізовані образи. Картини Марчука гіпердеталізовані, «дотикові».

Через ряд картин про українських історичних діячів Іваном «зацікавилась» московська влада. Йому заборонили проводити виставки власних робіт. Тоді автор почав зображати пейзажі і не прогадав. Попри заборону в УРСР, художні виставки Марчука презентувались в Москві, а потім за кордоном.

Через кілька років митець емігрував за кордон. Австралія, США. Де тільки не з’являвся, всюди його чекав успіх. Його визнав увесь світ, але не УРСР.

Додому він повернувся лише у 1990 році. Після становлення незалежності України Марчука визнали генієм художнього ремесла.
Присвоїли звання Заслуженого художника України, а згодом зробили лауреатом Національної премії України імені Т.Г.Шевченка.

У 2007 р. художника зарахували до Всесвітнього списку геніїв сучасності. Згідно з рейтингом британського видання “The Daily Telegraph” , Марчук розташувався під №78 у чарті “100 найбільших геніїв сучасності”. Там він був єдиним українцем.

Пишаємося! Відкрити / Коментувати

2021-05-11 20:15:54 ​Вона – тінь із тих тіней, без яких сильні чоловіки були б слабкішими, талановиті племінники – простішими...

Надія Тобілевич-Тарковська — українська акторка, дружина Івана Карпенка-Карого (Тобілевича)

Театр зробив її щасливою в особистому житті і в кар‘єрі. Знайомство з видатним Іваном Карпенком-Карим переросло у подружнє життя.

Надія займалася благодійністю, комплектуванням бібліотеки. Стала ініціаторкою порушення питання про українську мову. Брала участь в громадській діяльності. Виховувала 7 дітей.

Вона багато сил віддавала дітям, тому її організм ослаб. У 33 роки вона захворіла на туберкульоз і померла.

На її честь чоловік створив хутір Надія. На той час він був найкрасивішим місцем в Єлисаветградській губернії.  Відкрити / Коментувати

2021-05-10 21:12:14 ​Якщо їсти багато булочок, отримаєш зайві кілограми. Зараз для нас це як очевидний факт. А до відкриття Миколи Чирвінського це не було таким зрозумілим...
⠀
Сьогодні згадуємо основоположника української зоотехніки – Миколу Чирвінського.
⠀
Ще до свого відкриття Микола був кращим у своїй галузі на той час. Тому його відрядили за кордон ознайомитися з досвідом перших агрономічних дослідних станцій і лабораторій. Через 5 років Чирвінський написав дисертацію. У ній він довів, що в утворенні жирів беруть участь також вуглеводи. До того всі вірили, що в цьому процесі беруть участь лише білки.
⠀
Таким чином вітчизняна зоотехнічна наука виборола своє право на самобутність!
⠀
Також Микола Чирвінський певний час був деканом агрономічного відділення КПІ, а у 1905 р. стає першим виборним ректором.
⠀
В останні роки свого життя не полишав науково-дослідної діяльності. Досліджував вплив годівлі на формування кістяка тварини та проблеми компенсації недорозвитку, відкрив закон, який зараз носить його ім'я.
⠀
Микола провів свої дослідження у галузі зоотехнії на 30-40 років раніше подібних у зарубіжних країнах. І це принесло йому світове визнання! Відкрити / Коментувати

2021-05-07 18:26:25 ​Алчевський дав взірець бізнесмена. Він примножував свої статки, але пам'ятав, хто він. Знав, де потрібна його допомога.
⠀
Так, він був олігархом. І він був українцем.
⠀
Алчевський Олексій був засновником металургійних підприємств на Луганщині, видатним банкіром та меценатом. А ще він відіграв велику роль в українському національному русі.
⠀
Меценат очолював та фінансував харківську «Громаду».
Його коштом зведені численні церкви, лікарні, бібліотеки та недільні школи у Сумах.
⠀
Алчевський ініціював спорудження першого пам'ятника Тарасові Шевченку з дорогого мармуру. Але через те, що встановлення пам'яток українським поетам (і не тільки) було заборонено, скульптуру поставили у присадибному саду сім'ї Олексія як приватну.
⠀
Банкір зробив великий внесок у розвиток економіки південного сходу України. Він створив першу в Російській імперії своєрідну промислово-фінансову групу. Вона об'єднувала місцеві банки, металургійні заводи, вугільні шахти, рудники й транспортні компанії.
⠀
Алчевський володів металургійними заводами й товариствами у Маріуполі. І ці заводи були єдиними в Україні, побудованими саме вітчизняними інвестиціями (решта були власністю іноземних компаній).
⠀
До речі, сьогоднішнє місто Алчевськ названо на честь цього видатного українця. Відкрити / Коментувати

2021-05-06 20:53:28 ​Шив чоботи, щоб на зароблені кошти купувати книжки для самоосвіти. Тепер його ім'я носить університет.
⠀
У цей день згадуємо видатного українця Бориса Грінченка, українського письменника і вченого, мовознавця.
⠀
Уже 18-річним він склав іспит на посаду народного вчителя. Після цього 12 років працював у сільських школах Сходу України. За цей час створив кілька підручників для школярів східного регіону, щоб вони вивчали рідну мову.
⠀
Після виходу Емського указу українська мова у школах була заборонена. Грінченко категорично не погодився викладати російською, а тому був змушений покинути школу та переїхати на Чернігівщину. Тут організував видавництво популярних книжок українською мовою.
⠀
У 1902 році Борис Грінченко почав працювати над найвидатнішою своєю книгою – «Словарь української мови». За два роки він упорядкував чотиритомний словник, який налічує близько 68 тисяч слів. Впродовж 20-го століття це був найдосконаліший український словник. А сучасний одинадцятитомний словник української мови вміщує вже близько 134 тисячі слів.
⠀
Максим Рильський казав: «Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля. Збирайте, як розумний садівник, достиглий овоч у Грінченка й Даля». Відкрити / Коментувати

2021-05-05 19:18:11 ​«УЖМА: Українка – Жінка – Математик – Астроном» – такий псевдонім обрала собі Ніна Вірченко. Він на 100% відповідає їй.

Сьогодні свій 91 день народження святкує справжній геній математики Ніна Вірченко.

З самого малечку життя видатної жінки було сповнене патріотизму. Під час навчання в університеті за любов до батьківщини її засудили до 10 років у таборах ГУЛАГу. Після повернення до України Ніна продовжила своє навчання, а згодом досягнула ступеня доктора фізико-математичних наук.

Крім захоплення математикою, вона також любила космос. Відвідувала гурток ракетотехніки та аеродинаміки (була єдиною дівчиною серед 29 хлопців), здійснила 10 стрибків з парашутом, розробляла власні проєкти вдосконалення польотів.

Впродовж своєї довгої кар’єри в галузі науки Ніна Вірченко стала автором понад 500 наукових праць, написала більше 20 книг. Її переуладали англійською, російською та японською мовами.

Ніна Вірченко багато сил доклала для повернення в науковий світ імені видатного математика Михайла Кравчука – учителя Сергія Корольова. У 1938 році Кравчук був репресований і загинув у таборі на Колимі. Ніна Опанасівна зібрала і видала його вцілілі праці, домоглася відкриття йому пам’ятника та найменування вулиці в Києві.

Вона організовувала наукові конференції, з’їзди та конгреси у більше дванадцятьох країнах світу.

Пишаємося! Відкрити / Коментувати