Голодомор. Пам'ятаємо, помстимося Мої предки жили на територі | WikipedUa

Голодомор. Пам'ятаємо, помстимося

Мої предки жили на території сучасної Вінницької області. Голодомор вони пережили, хоча для цього доводилося йти на всілякі хитрощі. У сім'ї були власні жорна, які у 32-ому зламали чекісти. Їх, яка несподіванка, слали з Москви. Коли жорна полагодили, то щоб знову не прискіпувались, довелося підкуповувати комуністів куркою. Мій прадід на той час працював на заводі, то ж голодомор було пережити відносно легше, ніж іншим.

Цього року я вперше зустрічаю дату пам'яті Голодомору, пам'ятаючи імена власних предків, знаючи їх долі. Знаючи історію свого Роду, я зовсім по новому дивлюсь на історію свого народу, частиною якого мій Рід є. Я починаю напряму відчувати цей біль, я розумію, що тепер це моя особиста справа. І я розумію, що мені не байдуже, що я хочу мститись.

Це не був голод — це був мор голодом.
Це не була помилка — помилкою вважали селян, і вирішення цієї помилки знайшли просте.
Люди не помирали від неврожаю — люди помирали від того, що їх села були занесені у "чорні таблички".
Мор голодом був не тільки в Україні — мор голодом був на всіх етнічних українських землях.

І пам'ятайте: якщо сьогодні у вашому вікні поряд зі свічкою стоїть кулемет — більше Голодомор не повториться.