​​Пам'яті Ореста Васкула Це завжди дуже дивне відчуття. Коли | WikipedUa

​​Пам'яті Ореста Васкула

Це завжди дуже дивне відчуття. Коли з життя йде близька людина, розумом ти це розумієш, а серцем не можеш прийняти.

Ми називали його просто Дідом. Орест Васкул сьогодні помер на 93-ому році життя. Але поки був тут, серед живих, я у складі маленької групи людей ходив до нього у гості. Він не був мені рідним. Не певен, чи взагалі він мене пам'ятав чи упізнавав. Але за той час він став для мене Дідом, про якого я не міг і мріяти.

Орест Васкул був легендою. У 16 років записався до лав дивізії СС "Галичина", накинувши собі зайві два роки – був юнак високий і здоровий. До цього дня був єдиним живим бійцем легендарної групи "Баєрсдорф". Героїчно бився у котлі під Бродами, де попав у радянський полон. У нього не було шансів вижити у сталінській каральній системі – але вижив. Повернувся. І прожив гідне життя, про яке можна складати легенди.

Ми ходили до нього, як на сповідь. Щоразу з завмиранням серця слухали його розповіді про дні минувщини. Він часто повторював одну й ту ж історію, але бувало що розказував деталі, яких раніше не казав.

А ще він обожнював співати. Навіть у свої роки мав феноменальну пам'ять і пам'ятав навіть такі повстанські пісні, слів яких майже не знайти.
Обожнював, коли йому грали на сопілці.

І що найбільш показово – до кінця своїх днів не втрачав бойового духу. Здається, якби поправилось здоров'я – хоч би зараз брав автомата до рук і йшов боронити Україну.

Сьогодні не стало тіла Ореста Васкула. Але його Дух відправився до Праотців, туди, де він здобуде вічну славу в одному ряду зі своїми побратимами.

А ми будемо його пам'ятати. Він буде жити у наших серцях, буде надихати нас на подвиги та слугувати прикладом того, як прожити життя достойно.

Орест Васкул
28.05.1928 – 8.06.2021
Дякуємо за Чин!