Дійшла до кінотеатру вперше за півтора роки пандемії заради Дю | WikipedUa

Дійшла до кінотеатру вперше за півтора роки пандемії заради Дюни.

Я не буду писати відгук чи резензію (не моє, та й без мене цього вистачає), але хочеться поділитися своїми думками про жіночі персонажі в цьому фільмі.

На початку перед нами постає класична патріархальна сім’я, з чоловіком-воїном, матір'ю-берегинею і юним сином, який бажає ухилитися від власної долі. Ліберальна публіка дуже незадоволена "пригніченим становищем жінки".

Але згодом ми дізнаємося, що мати, леді Джессіка, є сестрою елітарного жіночого ордену і володіє таємними знаннями, яких навчає свого сина.

Як і було сказано у фільмі, цей орден століттями схрещував династії задля приходу Месії. До їхніх голосів та порад прислуховуються правителі, шукають їхньої протекції та віддають найбільшу шану, а імператор не робить і кроку без правдовидиці.

Поки чоловіки займаються великою політикою, сестри Бене Ґессерит лишаються у затінку і вершать долі цих чоловіків, переслідуючи власні владні цілі. Вони можуть забрати життя людини, якщо вона цього не варта (як це могло статися з Полом в епізоді з рукою у скринці).

І протягом всього фільму ми бачимо, як мати оберігає і рятує свого сина - вона не лише сестра ордену і відьма, а й воїн, який здатний перемогти ворога, який з'явився зненацька. І той, хто сумнівався в її силі: "жінка занадто слабка і стара для тренувань", потім дуже пошкодував, потерпівши поразку від її рук.

А у сцені викрадення леді Джессіки і Пола, ми бачимо, як Харконени закрили їй рота, адже знали про її здатність управляти голосом і наказувати. Тут можна говорити про таку метафору - Харконнени є уособленням виродженого патріархату, ультрапатріархату у найжорстокішій його формі, якій змушує жінку мовчати (не визнаючи рівноцінною її фемінну силу) і використовує лише її сексуальну функцію (розмови викрадачів про те, аби її зґвалтувати).

Жіночі герої в Дюні розкривають і плекають справжню фемінну духовність: пасивність, але постійна готовність до бою; мудре мовчання, але виважене слово, яке підкорює; тендітність статури, але нескоренна сила духу; збереження і передача мудрості; вірність призначенню і готовність зустріти долю.

Окрім цього, жінки в Дюні створили власний паралельний світ, який безпосередньо впливає на чоловічий, але не розкриває своїх таємниць. Для мене це є реальною емансипацією. Але, як писав Отто Вайнінґер, самі жінки перешкоджають собі шлях до неї.