​​Про непримиримість до лівацтва 7 листопада. Та сама 'октя | WikipedUa

​​Про непримиримість до лівацтва

7 листопада. Та сама "октябськая ревалюція".

У мене в плейлисті є пісні гурту Heritage та виконавця Dagaz. Декілька їхніх творів присвячені російській громадянській війні 1917 року. І можете уявити картину, коли я йду по вулиці чи стою у метро і наспівую: "Но спустя полвека рабства встал народ — скинуть коммунизма красный сброд".
Виникає питання: наскільки ці пісні та ця тема загалом актуальна сьогодні? Актуальна. Як в минулому, так і в майбутньому.

Минуле
Моя сім'я стала прямими жертвами більшовицького "розкуркулення". До "революції" вони володіли фільварковим господарством і, загалом, жили достатньо заможно. Не витримавши жахів революційного терору, померла бабуся у 4 коліні. Її дочка вийшла заміж за файного молодика із сусіднього села. Вони чудом пережили Голодомор 32-33 років. У них були жернова, які комуністи спершу зламали. Щоб не поламали знов, довелося віддати курку. Рятувало тільки те, що прадід працював на стратегічному підприємстві.

Розумію, що сьогодні розповідати історії про комуністичний терор стало мейнстрімом. Але від того вони не перестають бути актуальними. Практично кожна українська сім'я пережила щось подібне. Комунізм, як хвороба, лишив на тілі нашої Nації глибокий шрам, який не загоївся і понині.
Голодомори 21-23, 32-33, 46-47 років, Червоний терор, сірожупанники, крутянці, холодноярці. Тяжко сказати, скільки мільйонів наших предків загинуло через комуністів.

Майбутнє
Неомарксизм — загроза не менша від революціонерів 1917-го року. Вони не вбивають людей на вулицях, але вбивають їх ще у тілі матері. Вони знищують культуру не тотальним терором, а тотальною дискредитацією та руйнацією цінностей. Замість репресій вони вигадали "культуру відміни".

Тільки дурень сьогодні може казати, що сучасні ліво-ліберали є меншою загрозою, аніж комуністи та їх російські необільшовистські нащадки. Такі люди або не розуміють елементарних базисів культурної ідентифікації, або не хочуть їх розуміти. Хоча гасла у лівих терористів не змінювалися з часів французької катастрофи 1789 року — "свобода-рівність-братерство".

І найголовніше
Я категорично не погоджуюсь з людьми, які кажуть, що СРСР був тією ж Російською імперією, тільки під іншими прапорами. Ні. Глобальна лівиця — явище вселюдське, незалежне від національності й навіть раси. Теза про незмінність російського імперіалізму є лише спробою легітимізувати український комунізм. Але нагадаю, що Косіор та виконавці Голодомору в Україні були переважно тими самими українцями. Що російські комуністи змогли окупувати Україну та встановити на 70 років кривавий режим тільки завдяки внутрішнім колаборантам. Що сьогодні на лівацьких грантах сидять також переважно українці.

Якщо Naція — це організм, то лівизна — смертельний вірус, який проникає в тіло, заражає клітини, згодом добирається до центральних органів та захоплює їх. І тоді наступає передсмертна агонія та смерть.
Непримиримість до комунізму минулого і сьогодення — це не шовіністичні замашки націоналістів, але вимога до виживання. Якщо у нас не буде кипіти праведний гнів до розсадників лівацької зарази, то ми, як імунітет, не виконаємо свою місію і програємо боротьбу за життя.

На картині — бій під Крутами. Перший бій українців проти лівої чуми. Ця війна, на фоні новітньої російсько-української, триває і понині.

Вікіпедія