Про десакралізацію влади та страту короля IN MEMORIAM Людовик | WikipedUa

Про десакралізацію влади та страту короля

IN MEMORIAM Людовик XVI

Цього дня у 1793 році у Парижі стратили короля. Рішення було прийнято Конвентом — самопроголошеним "парламентом", який складався з люмпенів та середніх міщан, які мали "суспільний авторитет": правозахисники, журналісти тощо.

Яке відношення страта французького короля 200-річної давнини має до України? Пряме та безпосереднє. Так звана "французька революція" стала прецедентом до початку десакралізації влади по всій Європі.
Раніше монархи гинули від старості, отрути, на полі бою або на лицарських дуелях. Страта Людовіка XVI послугувала "соціальним доказом" того, що владу можна не тільки зневажати, але й можна скидати і навіть страчувати.

Так, первинно винна у цьому сама стара аристократія на чолі з королем. Більшість міфів про Людовіка були складені недо-революціонерами, проте правди було ніде діти: у благородних родах вже не було тої величі, яка надавала їм право владарювати. А люмпен-пролетаріат, очолюваний псевдоінтелектуалами, тільки й вичікував тої миті, щоб вилізти з маргінальних низин і заявити свої претензії на владу.

Власне, сьогоднішня охлократія — прямий нащадок тої системи, яка стратила Людовіка XVI. "Кожен народ вартий свого владаря", — казав Ніцше. Сильні народи варті короля, а слабкі мають за очільника клоуна.
Отак і живемо.