поки у нас триває дискусія на тему того, чи повинен артист мат | whimsical

поки у нас триває дискусія на тему того, чи повинен артист мати (і говорити про) свою суспільну/політичну позицію, розкажу вам про тречок одного німецького репера, який вийшов два тижні тому, полоскотав суспільні нєрвішкі німеччини і отримав більше мільйона переглядів, а це навіть не мейнстрімний артист.

трохи політичного контексту: якщо коротко, німеччина ніяк не видворить усіх своїх неонаці, хоч, звичайно, обурення проти них велике. але водночас і націоналістична/право-популістська партія AfD усе ще має сильну підтримку. поліція б'є мирних мітингарів, а в цей час на демонстрації сумнівної легальності виходять тисячі так званих «інакомислячих» проти масок і corona conspiracy.

так вот що зробив Danger Dan із групи Antilopen Gang, а він взяв і скористався своїм правом творчого висловлення і записав тречок «це все покриває свобода творчості», у якому прямим текстом з називанням імен праворадикальних журналістів і політиків звинуватив їх у антисемітизмі, націоналізмі, і смерті внаслідок підпалу біженця, яка стала відомим випадком у німеччині. у самій пісні музикант називає її експериментом, у якому він вирішив перевірити межі того, про що можна відкрито говорити, а про що – ні. і це все, до речі, всього лиш під кабаре-style акомпанемент роялю і дуже впевненим обличчям.

останній куплетик звучить так:
«фашисти ніколи не припинять бути фашистами,
і, як показує історія, з ними неможливо дискутувати,
а на поліцію і державу ми теж не можемо сподіватися
...
і якщо ти вже не можеш мирно протистояти насиллю,
то єдиний вихід – чинити насильницький опір»

я не є прибічницею насильницького вирішення питань, але іноді і мені хочеться встати з-за роялю і взяти калаша, так що дейнджер дена я теж розумію. бо знаєте, буває той стан, коли вже не можеш терпіти, і в горлі тисне від відчаю і безнадії.

обіймаю тебе, дейнджер ден, від щирого дуже задовбаного українського серця.