​​ Друга причина дисбалансу У Північній Америці я побачив | ЩОДЕННІ РОЗДУМИ ПРО ПОКЛОНІННЯ

​​ Друга причина дисбалансу

У Північній Америці я побачив ще одну причину надмірної уваги до духовних пісень – це реакція або зворотна реакція на існуючий дисбаланс. Упродовж тривалого періоду часу емоції та інтуїція були заборонені в церкві. «Емоційно-інтуїтивні люди» відчували себе непочутими й непотрібними. Душа, яка на індивідуальному рівні пригнічувалася, тепер охоче приймалася завдяки новим трендам у суспільстві. Через ці зміни група «емоційно-інтуїтивних людей» відчула, що прийшов їхній час контролювати ситуацію. Знову ж таки, замість того, щоб співпрацювати з іншими групами, вони борються за контроль над поклонінням, засобами масової інформації, програмами, служіннями та деякими церковними структурами.

Під час цих змін мене сповнили і радість, і смуток. Радість тому, що моя душа насолоджується участю у поклонінні емоціями та інтуїцією. Смуток тому, що моєму розуму не вистачає зосередження на доктрині, а моєму серцю бракує стосунків і суб'єктивного аспекту поклоніння.

Чи відчувають гармонію у поклонінні «мислителі», «люди стосунків» та «емоційні люді з розвиненою інтуїцією» там, де ви служите?

ЩОДЕННІ РОЗДУМИ ПРО ПОКЛОНІННЯ