Зараз би користуватися благами європейської цивілізації і називати цей привілей "століттям, у якому жіноче смирення не в моді".
Мати базові права людини і на освіту зокрема, коли ти можеш назвати свій ролик "Вірш українською про фемінізм".
Заздрити "щастю у тому", щоб "опускаючи очі, змовчати", бо так "роблять на Сході, навчені змалку, покірні арабські дівчата". Це у той час, коли ти можеш ходити містом без чоловічого супроводу. З відкритим обличчям і розпущеним волоссям. З червоною помадою. У квітчастій сукні і капронках, а не мішку. І ніхто тебе за це не шмагатиме різками чи закидатиме камінням.
Зовсім не колоніальний дискурс з журбою за "загадковим Сходом" (ще й вздовж і впоперек патріархальним). Зовсім.
