Обережно, тут переважно нецензурно і є якийсь неприємний ниючий звук.
У пана Дантеса (а пісню для нього написала пані Дорофеєва, у якої, очевидно, матний період творчості - див. "А тєбє по...") дуже високі стосунки зі своєю аудиторією. Він може від імені свого ліричного героя звертатися до неї (аудиторії) на ти. І не обсипати компліментами чи, там, дякувати за відданість, а відразу крити. Утім, це гарний, погоджуся, превентивний захід від таких зальотних як я. Тут у людей свій мазохістський тренінг, а ти вриваєшся з ноги і нічого не розумієш у красі самобичування попсою.
