Таке враження, що Марув подає нам знаки, співаючи у Москві українською:
"це не кінець, це початок на волі" з жестом балету:
"а можна нам вдушитися цими прекрасними хусточками?" От ви б здогадалися, що саме пані Ганна
"пам'ятає, не забуде"? Українську? Надягати білизну під сукню (хоча б за це я їй цілковито вдячна!) у своїх притягнуто-еротичних кліпах?
В описі на ютубі зазначено, що пісня присвячена померлому дідусю шановної пані у латексі. Ну-у-у, що я скажу. Переживати складну емоцію компульсивним ексгібіціонізмом звучить як дуже сумнівний посил у маси.
