"Як Христина Соловій читає Іздрика: ніби героїня Набокова, у банті випускному" - дві фрази, а ти вже розумієш, що це за вірш. Коли публічна особа зводиться до Лоліти, спраглої уваги літературних "метрів".
І авжеж, не обійшлося без
"переслідування феміністками". Бо коли пишуться сумнівні вірші, у цьому завжди мають бути винні хтось інші.
