У нас сьогодні рубрика - мєрзасть, аформлєнная в тєкст (текст, до речі, чисте золото з претензієй на літєратурную крітіку: є тут і про
"чєлавєконєнавістнічєскій нєонацизм і палітічєскоє каннібальство" - не рф, авжеж, і
"духападйомная і аб'єдіняющая аура" - а тут уже рф, авжеж!, і
"паезія - сєстра журналістікі").
Самі вірші, звісно - окреме задоволення.
"Сєрдцем прікроєм Данбасс, Кієв наполнім любовью" - оцей весь армагеддон просто любоффь в російському розумінні, напевно, тому там декриміналізований кухонний бокс. Любоффь же. Чи це -
"Штоб нацисти шлі факєльним маршем, жглі в Одєссє нєвінних людєй". Загасіть свого внутрішнього піроманіяка. Непокоїлись би ліпше через свій Іркутськ, чи що там за текстом - Братськ. Але пан крітік сказали, що це
"простєнька, нєзамиславата". Або просто - нєзамисла
вата.
