Привіт. Мене звати Вероніка, мені 18 і я з України. 24 лютого | Х ФАКУЛЬТЕТ ХАИ (x_faculty)

Привіт. Мене звати Вероніка, мені 18 і я з України. 24 лютого моє життя зупинилось так само як і багатьох інших українців. Прокинулась о 5 годині ранку в Харкові від стуку в двері і слів сусіда: «Прокидайся! Почалось!» Три дні довелося жити в підвалі гуртожитку і пережити сотні спроб повернутися додому, до сім’ї, яка знаходиться за 400 км від мене, але нажаль моє місто було оточене і єдиним виходом було їхати до Польщі. Два дні в потягу, 24 години в холодному тамбурі і ось 29 лютого я перетнула кордон… Але моя сім’я залишилась там, під обстрілами та постійному страху за своє життя. Мій тато, як і багато інших чоловіків вирішив піти обороняти свою сім’ю та незалежність нашої країни. І тому я вирішила, що повинна також якось допомагати всім, що в моїх силах. Зараз я допомагаю українцям, які виїхали до Польщі знайти роботи, місце для проживання, допомагаю з документами та просто відволіктись людям від того, що зараз відбувається, а також намагаюсь допомагати нашим захисникам, разом з іншими людьми збираю гроші на обладнання для військових: наколінники, налокітники, бронежилети, окуляри тактичні, прилад нічного бачення, аптечка, рукавички військові, розгрузки, павербанк на сонячних батареях, а також збираємо все що зможе їм допомогти! І в цей момент нам потрібна допомога. Я хочу звернутися до всіх не байдужих за допомогою. Кожна копійка зараз дуже важлива та на вагу життя!
Монобанк – 5375414134608594
ОщадБанк – 4790729940455694
PKO - 81102052970000190202655579