КРАВЧУК: частина ІІ Усім привіт. Заключна частина розбору діял | Константа: українська політика

КРАВЧУК: частина ІІ
Усім привіт. Заключна частина розбору діяльності Кравчука. На цей раз плюсів та мінусів порівну - по 2. А якщо Ви не бачили першої частини, то натискайте на хештег #Президенти

Позитивні моменти
ІV. Кравчук втримав незалежність. За нього утвердилась національна символіка, почалась розбудова державних структур, були прийняті перші закони і кодекси України. Наприклад, важливий Земельний кодекс, який зробив землі країни приватною власністю.

V. Показав, що Україна готова співпрацювати із Заходом. За Кравчука Україна стала членом ОБСЄ (Організація з безпеки і співпраці в Європі), МВФ (Міжнародний валютний фонд) та Світового банку.

Також була підписана Угода про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною=початок євроінтеграції.

Негативні моменти
ІII. Дерибан Чорноморського пароплавства, яке було найбільшим у Європі та другим у світі

Маючи 295 суден у 1991р, ми могли стати могутнім морським транспортером. Проте наші кораблі спіткала більш прозаїчна доля: частину достроково списали з обліку, частину передали в руки іноземним компаніям, а ще частину вкрала РФ.

Чорноморське пароплавство розкрадалось у 3 періоди:

1. Совковий+трохи незалежний період. З 1986 по 1992 - втрачено 90 кораблів (24 з них - у 1991).

2. Період Кравчука. 1992-94 - списано+вкрадено Росією ще 40+ кораблів.
У 1992 директором ЧМП стає Кудюкін (ставленик Кравчука). 1993 - Кравчук підписує наказ про створення АСК «Бласко-ЧМП»(об'єднання, яке б керувало пароплавством) і робить того ж Кудюкіна президентом цього концерну. ВРУ наклала вето на цей указ, але Кравчук знову поновив роботу "Бланко".

Рубрика "Можливо, але не доведено"
Саме за діяльності "Бланко" приблизно половина з 228 суден перейшла до рук іноземних компаній. Формально, ці кораблі орендували, але гроші за це держава не отримувала. Можливо, замість неї кошти надходили сім'ї Кравчука, оскільки на банковий рахунок його сина приходили якісь кошти, джерело яких так і не вдалося встановити.

3. Період Кучми. 1994-1997 - ми остаточно втратили ще 200 суден (близько половини так і не повернулись з кравчуківської "оренди"). Інше - на Кучмі (детальніше про це читайте у пості про Кучму).

Висновок:
Останні дані про стан нашого цивільного флоту - 2008 рік - говорять, що у нас залишився !увага¡ лише один кораблик. Не знаю, чи дожив він до 2021, але це вже ні на що не впливає. Наразі Чорноморське пароплавство є тотальним банкротом. Винні в тому ненажерливі директори ЧМП та підозріло сприятливий для цього Кравчук.

IV. Економічна криза. Можливо, її було б варто поставити першою, проте провина за цю кризу лежить не тільки на Кравчукові.

Спочатку тупили прем'єри Фокін, потім Кучма. Останньому дали надповноваження задля вирішення проблеми гіперінфляції, проте нічого не змінювалось. Ми опинились в ситуації, коли державний сектор економіки руйнувався, а до ринкової нам було ще далеко.

З того, що я читав, проблемою виділяють нерішучість дій влади у переході на вільний ринок.

Кравчук не знав, що робити і тому просто друкував гроші - 10 200% інфляція:) Як наслідок, гроші знецінювались: зранку хліб коштував, наприклад, (числа вигадані автором) 10 карбованців, ввечері того ж дня - 15, а на ранок наступної доби - уже 20. І так постійно.

Усе більше підприємств ставали збитковими через те, що залежали від підприємств у інших країнах СРСР (знову недалекий приклад: ми робимо сірники, а Казахстан - коробок. Через неможливість це об'єднати (бо Союз розпався) що українці, що казахи залишались без вогню в домі).

Висновок:
Вивчайте економіку та будьте більш рішучими, ніж Кравчук


Дякую за те, що змогли дочитати до кінця. Я Вами пишаюсь:) Пишіть, що думаєте про Льоню.
P. S. Невеликий анонс: наступний пост буде про українські медіа.