Тетяна Кіян з тих маріупольців, яких примусово депортували в Росію. Збиралися відправити на Камчатку. На щастя, цієї участі, вдалося уникнути. Перебралися до Європи, більш за все мешкали у Фінляндії.
Доброзичливі фіни надавали біженцям з України всіляку допомогу – житло, їжу, одяг. Але це був інший світ, в якому ані Тетяні, ані її родині не було затишно й приємно.
А ще й війна продовжувала тримати своїми ціпкими пальцями. Вихователі говорили Тетяні, що її шестирічний син дуже багато розповідає про війну. Про те, як бомбили та стріляли, скільки вбили людей, як було страшно і що нічого було їсти та пити. «Оце він пам'ятає і не знаю, чи забуде та й коли? І дуже хоче додому, в Маріуполь».
Вже два тижні родина мешкає в Чернівцях. На питання, що відчувала, коли повернулися до України, Тетяна ледь стримує емоції: «Рідні! Всі!».
У центрі тепло зустріли, вислухали, надали продукти, теплий сімейний набір, а також запросили прийти завтра, щоб зареєструватися на грошову допомогу від «Save the Children».
