Футбольний детокс. Одразу після фіналу я хотів написати макси | Янович

Футбольний детокс.

Одразу після фіналу я хотів написати максимально цікавий текст про збірну Італії. Він не йшов. Прямо взагалі. Не йшов приблизно так само, як у Імобіле на цьому Євро. Потім забив на цей текст. Вирішив просто викласти свій емоційний стан. Вийшло на трієчку. Якось недоінформативно, логіка близька лише мені, перебір з пафосом. Але іншого нічого не було, тому запостив. Результат - внутрішнє незадоволення. Я ще весь вівторок, 13 липня, промучився з думками в голові і креативом в цей канал, а потім просто забив.

Бо згадав, що цей канал я створював не для гоніння за кількістю підписників і не для самодисципліни із чітким графіком появи постів. Даний канал - це відображення мене у футболі. Та й вас, сподіваюся. І після Євро мене відверто футбол трішки підзаєбав. Тобто все було класно. Але ви ж знаєте, навіть після найкрутішої гулянки треба день/два пролежати у ліжку з мінералкою та тупорилими відяхами з ютубу.

Тому сорян, поки ЯновичПроФутбол не про футбол (точніше, тут поки без нових дописів). Начитатися крутих матеріалів з аналізом - знайдете де. Переварити сотню збірних Євро від сотні найкрутіших експертів - теж знайдете де(хоча, й не раджу). А я піду сторізи в інстаграмі подивлюся і в Формулі 1 за Ландо Норріса повболіваю. Це, до речі, мій улюблений гонщик в ф1, якого на фіналі Євро обікрали. От, такий вам факт, на грані з футболом)