Інтерв’ю з Віталієм Волочаєм: чому коментаторам в кіберспорті | Янович

Інтерв’ю з Віталієм Волочаєм: чому коментаторам в кіберспорті платять більше та як його роками не брали на спортивне ТБ

Дуже круте інтерв'ю з Вілатом від Миколи Решнюка для Tribuna.com, в якому багато цікавого.

Для мене Волочай став відкриттям Олімпіади. Один з небагатьох українських коментаторів, яких приємно чути в ефірі. І ця розмова доводить, що це невипадково.

Ось тільки декілька яскравих цитат, їх там набагато більше:

Нашим коментаторам потрібно взагалі викинути з голови таке поняття як совєцька школа коментаторства. Вася Уткін і усіх цих людей. Це застій вже років 20, туди не треба рухатись. Слухайте поляків, іспанців, американців, британців – ось це різниця. Вася Уткін як був найпопулярніший 30 років назад, так і є. Це не те, що нам треба.

Буду говорити конкретно про Україну, не про весь світ. Про українські канали та студії. В кіберспорті отримують приблизно у 2-3 рази більше. Подекуди навіть в 5-7 разів більше.

Чому так? В кіберспорті ми цінуємо людину, яка відпрацьовує в ефірі. Ми розуміємо, що робота протягом трьох годин кіберспортивного матчу – це 20-25% загального враження глядача. Може навіть більше.

У класичному спорті, у футболі зокрема, в нас нема такого розуміння. Якщо не брати до уваги суперподії типу Олімпійських ігор чи чемпіонатів світу або Європи з футболу, коментаторам платять неймовірно мало. Вони працюють за такі гроші, що якби всі знали, то не критикували б їх.

У нас в залежності від каналу, ефіру і часу коментатори отримують від 500 до 1000 гривень за один матч. І це дууууже мало, нереально мало.

Я вже спілкуюсь із багатьома спортивними коментаторами України про те, щоб створити профсоюз. Щоб спілкою розмовляти з власниками телеканалів і вимагати правильної оплати роботи.

У мене підготовка до матчу в кіберспорті займає стільки ж часу, що й у класичному спорті. Готуватись до футбольного матчу мені, який не є досвідченим коментатором, треба 5-6 годин. Ти читаєш пресу, передивляєшся останні матчі, хайлайти. Плюс дорога на роботу туди-назад і сам матч. Це приблизно 10-годинний робочий день.

А платять за це 700-1000 грн. Ви серйозно? Такі гроші можна отримати на будь-якій роботі. Але це ж публічна робота, на величезну аудиторію. Тебе ж критикує кожна людина на кожній кухні, під кожним під’їздом.

Коли під час пандемії не було спорту, це були найважчі півроку року мого життя.

Коли почався глобальний локдаун, я працював з дому, коментував кіберспорт. В цей час я передивився повністю Олімпійські ігри 2018 року. І коли я кажу «повністю», то маю на увазі саме повністю.

На двох наших дівчат в бігу на 400 метрах з бар’єрами один масажист. Обоє виходять в фінал – хтось один без масажу. Дві дівчини у стрибках зі жердиною – тренера взагалі не повезли. Сафіуллін несе якусь дічь, що до нього ніхто не підходив. А ти чим там займаєшся?

Наші дівчата і хлопці у Саппоро на марафоні, я це коментую. 12 кілометр дистанції, наша спортсменка підбігає до столика, щоб взяти ізотонік чи водичку, а там нікого нема. Туди просто не повезли людей.

Але в нас їде вісім чиновників, ще хтось взагалі незрозумілий. Їде Олена Цигиця як начальник відділу єдиноборств, їде голова федерації легкої атлетики Волинської області. Це такий треш. Але про це ніхто не пише і не говорить, бо Ярослава Магучих.

У нас Вадим Гутцайт, міністр молоді та спорту, їде на Олімпійські ігри і працює там суддею. Він це по закону не може робити, він міністр. Так само з Павелком, це повний брєд. Наші чиновники хайплять і виїжджають на цьому шикарно. Просто браво, за це їм ставлю п’ять балів. Геніально. Настільки хрєново працювати, але з кожної ситуації виходити як гусь з води. Це пушечка.

@overtime_sazhko