Почало світати. І спалахи в небі були вже не такими яскравими | Наталія Яремчук

Почало світати.
І спалахи в небі були вже не такими яскравими.
Я втомлено сиджу в альтанці на дачі і примушую себе почати збиратися на чергування.
Тривогу ще не відмінили.
Думати ні про що не хочеться, тільки примружую втомлені очі і фокусую погляд на кущах півонії, що вже тиждень не розквітає, вітаючи мене круглими рожевими бутонами.
І раптом…
Бутони півонії починають розкриватися, дуже повільно випускаючи рожеві пелюстки.
І одразу пливе над неспокійним й бурхливим київськім ранком аромат літа.
Другого літа війни.
І навіть мій собака випрямив спину і підняв вуха, відчуваючи чудовий аромат.
Запах півоній підіймається над дахом будинку, змішується із запахом бузка, що відцвів, і летить над Дніпром, огортаючи безсонний Київ.
Вітаю тебе, моє рідне місто!
Зі світанком, з чудовими людьми, з неймовірним ППО, з перемогою в твоїх думках!
Вітаю тебе, мій Київ!
З Днем народження, любий!

https://t.me/Yarem_chuk