Ярема Дух

2022-04-26 01:26:53 60

Я щотижня вертаюся думками у ранок 24 лютого. Деколи навіть кілька разів на тиждень. Дуже чітко пам’ятаю як хвилин 20 сидів і не міг повірити тому, що читав. Як це – росіяни обстрілюють Київ? Як це – вони перетнули кордон у кількох нових місцях?

Все це зараз здається близьким та далеким водночас. А ми відтоді прожили понад 60 безкінечних днів, які вкладаються всього у два місяці. У це теж важко повірити.

Але це все відбулося. Раніше, я записував усі свої справи у записник, щоб наприкінці дня чи тижня оцінити, скільки всього вдалося. Останні 2 місяці записник мало використовував, але подивитися на ці 60 днів може бути корисно. Ось мій перелік.

Росія вчинила практично кожен воєнний злочин, який тільки є. Це не перебільшення, я читав Римський статут, котрий регулює це питання. Але у мене є оптимізм, що це росіянами не минеться ніколи. Генпрокуратура із перших документує злочини, президент оголосив про створення «Книги катів», а Секретар РНБО підтвердив, що вже є спеціальний орган, котрий займається цим питанням. І в суспільстві теж народилося кілька варіантів…

Українці ліквідували близько 22 тисяч російських військових. З них – щонайменше 8 генералів. Кількість поранених окупантів іде на десятки тисяч.

Російська техніка знищується у величезних кількостях – і в числах, і у фізичних розмірах. У росіян вже нема найбільшого військового корабля у Чорному морі, майже 900 танків, понад 180 літаків, більше 150 гелікоптерів, півтори тисячі різноманітних автомобілів. Це мільярди доларів прямих втрат та роки на відбудову.

Найкрутіша українська армія відбила наступ росіян на Київщині, Чернігівщині та Сумщині. Далі буде лише більше. Хоча, як на мене, обмежений російський контингент у Рудому лісі можна було б і залишити.

Російські та, подекуди й білоруські, організації виключають із численних міжнародних спортивних, культурних та наукових об’єднань. Єдина золота медаль у росіян – «Країна під найбільшою кількістю санкцій». Вірю, що наші дипломати допоможуть їм там закріпитися зі значним запасом від другого місця.

У нашій державі живуть неймовірні люди. Люди, котрі зупиняють танки, рятують тисячі, збирають мільярди та допомагають мільйонам. Щасливий, що ми настільки єдині.

Завдяки росіянам НАТО зовсім скоро збільшиться на дві країни. Нас у цьому переліку ще нема, але я переконаний, що нам все-одно туди потрібно втрапити. Заради українців майбутнього, щонайменше.

Ми подали заявку на вступ у Європейський Союз. Новина одночасно наскільки неймовірна, настільки вже буденна. Хочеться, щоб неймовірні хороші новини ставали для нас буденністю. Наприклад, що ми можемо стати членами ЄС у 2024 році – я дуже «за», у мене якраз календар вільний.

Pink Floyd записав пісню про нас. (Чесно кажучи, це я більше для себе додав у список)

Раптом виявилося, що Володимир Зеленський – світова зірка з величезним фанклубом. І я радий, що на цій роботі він популярніший, ніж на попередній, хе-хе.

Бережіть себе, допомагайте армії та будьте здоровими – «вражою злою кров’ю» волю активно кропимо, ви ж не хочете пропустити момент, коли треба пом’янути Шевечнка «незлим тихим словом»?

Росіяни спробували у нас вкрасти унітази, блендери, айфони, собачі будки та майбутнє. Все відкупимо та відновимо, а майбутнє – не віддамо. Слава Україні – і слава кожному із наших. Відкрити / Коментувати

2022-03-29 18:12:22 Сьогодні наші спілкувалися із руснявими дипломатами у Стамбулі. Спілкувалися, але нічого не підписували – це важливий момент. Чи є підстави панікувати і піддаватися тривозі? Так, якщо вам від цього стане легше. Більше причин нема, щоб відволікатися від щоденної праці та заходити у безкінечні дискусії із фейсбук-експертами.

Нагадаю контекст для тих, хто зачарувався вигаданою переможною аналітикою. Місяць тому русня «брала Київ за 2 дні», а зараз вони вже кажуть, що готові відводити свої війська з кількох областей. І взагалі вони «планували лише визволяти Донбас». Чи це не позитивний прогрес для нас?

Ми шо, вже забули, що минулого тижня русня ще стояла в Ірпені? Чи, можливо, ми забули про «Мінські домовленості», які допомогли зупинити російський наступ і виграти нам час, щоб підготуватися до 2022 року? Що поганого, якщо нам ці перемовини виграють десь можливість підсилити оборону? Зрештою, бойові дії сьогодні не припинялися з жодного боку.

Чи ми можемо взагалі не говорити з руснею та не їздити на перемовини? Так, але вже тоді, коли будемо вирішувати чи ми наступаємо на Волгоград, чи на Краснодар.

Так, ми завдаємо великих втрат російській армії. Але і для нас це не є прогулянкою в парку – зверніть увагу на кількість нагороджень посмертно у вечірніх зверненнях президента.

Якщо ці перемовини у Стамбулі дозволяють нам вигравати час і ставати сильнішими – то хай літають туди хоч щодня. Щонайменше Олексій Резніков публічно вже довів, що на нього ми можемо покладатися.

Час забирає гроші у росіян, а допомогу дає нам. Я гадаю, що нам потрібно зараз дати їм час. Зрештою, Москва не за один день згоріла. Відкрити / Коментувати

2022-03-26 23:29:24 Коли нема сили писати, я знімаю відоси. Відкрити / Коментувати

2022-03-14 23:56:55 Ставлю тисячу рублів, що "Маріна Овсяннікова" – це російська спецоперація.

По-перше, хто пригадує попередній випадок, коли комусь вдавалося що-небудь сказати чи показати "від себе" в ефірі російського Першого каналу? Ну нехай, нехай це вперше в історії таке вдалося. Історичний день, блін.

По-друге – все, на що вона спромоглася на 19 день геноциду, котрий влаштовують росіяни це сказати "Мені соромно"? Та вона мала б писати це відео стоячи на колінах і перераховувати усі заощадження на "Повернися живим", а не сидіти у абсолютно ідіотському намисті в кольорах двох прапорів.

По-третє, її "оправдальне відео" не справляє ефекту оправдання, а лише глибше залазить у кремлівські наративи. "Зупиніть братовбивчу війну" – це хто тут брати взагалі?

"У війні винна лише одна людина – Путін", – ага, це Путін одночасно бомбить з літака Чернігів, спалює "Градами" Харків, тримає в блокаді Маріуполь і радіє, шо "мой мілий" змародерив шубу під Києвом.

Давайте не забувати, що ми маємо справу з Росією – країною, котра для потрібної відео картинки готова бомбити цивільних – як от днями центр Донецька.

Чи ми вже забули 2014 рік, коли росіяни у промислових масштабах виробляли продукти типу "розіп'ятого хлопчика"? І транслювали цю брехню в тому ж ефірі того ж каналу, де нам зараз намагаються продати "Маріну Овсяннікову".

Не має значення, який плакат покажуть в ефірі Першого каналу РФ, доки на цьому плакаті не написано "Пробачте, ось наші репарації" або некролог Путіна. Все решта – не варте нашої уваги. Відкрити / Коментувати

2022-03-14 00:38:50 Мій старенький дідусь пережив кілька серцевих нападів. Він повільно мислить і частково втратив пам’ять та здатність концентруватися. Ми бережемо його слабкі нерви і тримаємо подалі від телевізора.

Недавно він поцікавився у родини: «які зараз новини?»
Родичі вирішили, що дідусь має право дізнатися правду. Хоча дуже хвилювались, як старенька немічна людина відреагує:
«Тут такі справи… - сказала його донька, тобто моя мама, - росія відкрито напала на Україну. Війська намагаються оточити Київ. Маріуполь розбомбили. Бомбардують Харків.»

«Та це ж ясно, - відповів дідусь, - а новини які?»

Я виросла у середовищі, де розуміння того, шо сусідній народ ніфіга не братній, було очевидним. Я з дитинства знала про історію заборони української мови, Голодомори, репресії та нищення української інтелігенції.

Доки путін озвіріло «захищав» рускіх в Україні, вигадуючи фантастичні дурниці про ущемльонних, українців в Україні не захищав ніхто. Нас стидили і втихомирювали за найпростіші потреби, які є наслідком нашої української ідентичності. В країні, де десятиліттями панувала експансія російського продукту у всіх сферах, можна було отримати ярлик радикалки за елементарне бажання отримати послугу українською.

Війна добре проявила те, що не всім було очевидно. У хворобливій картині світу кремлівського психопата нема ніякої України. Є одін народ, який пустився берега, але гради і танки його повернуть в родную гавань з гамна і водки. Але путін помилявся. Тому замість поповнення в гавані, отримав поліпшені версії рускіх вань, запаковані в пластикові пакети.

Я знаю, що у багатьох моїх співвітчизників були ілюзії щодо російської братскості. Звідти співчуття до дорнів та інших заробітчан, морґенштерни і дуді в трендах ютюба та упороте небажання вивчити українську. Тепер багаж совкових ілюзій рушив в далечінь у розйобаній каюті руского воєнного корабля.

Мій немічний дідусь дуже ясно і мудро мислить: росія на нас напала - нічого нового.
А тепер до новин: цього разу ми від неї відіб’ємося остаточно. Відкрити / Коментувати

2022-03-13 01:41:03 Які правильні меседжі писати росіянам?

Та ніякі. Дайте собі спокій нарешті.

Вже минуло 17 днів великої війни. Всі, хто хотіли серед росіян висловитися – вже вийшли із заявами. Всі, хто хотіли спалити свій паспорт – спалили. Всі, хто хотіли померти «на Україні» – успішно це роблять чи їдуть в гостинні обійми ЗСУ.

Ну до кого ви б хотіли достукатися, наприклад? До російських військових? Тих 140 тисяч вбивць, ґвалтівників та мародерів? Розумніші вже здаються в полон нашим, всі інші – свій вибір зробили. Сподіваюся, вони в день смерті хоча б з’їдять по яблуку разом з насінням.

Може, достукатися до їхніх родин? Тоді послухайте записи розмов російських військових зі своїми дружинами – де вони хваляться краденими шубами, інструментами та колонками Yamaha. І вбивствами українців. А потім зі своїми «кровінушкамі» з цього разом ржуть.

Чи до тих кількох тисяч зі 140 мільйонів росіян, котрі вийшли на вулиці? Вони вже вийшли – і більше їх не стане. Нема звідки просто. Про них хіба згадаємо, коли будемо про репарації говорити. Скажемо, що можуть не скидатися.

О, можливо хочете достукатися до російських лібералів, хіпстерів та інтелектуалів? Вибачте, вони зараз дуже зайняті – шукають квартири в оренду в Єревані, Тбілісі та Стамбулі. А між тим плачуть про власні зруйновані життя. Ага, розкажіть про це харків’янам, наприклад.

Ми не маємо з ким там говорити. Якби це був лише «поганий Путін і нещасні підневільні росіяни» – то ми б за 17 днів бачили б мітинги на сотні тисяч, а то й мільйони росіян. Згадайте, що у нас було, коли януковичі побили студентів у 2013 році. А тут – «хороші росіяни» просто хочуть пересидіти та перечекати. Ніби дощ за вікном. Тільки замість дощу сипляться ракети на українські будинки. І тече не вода, а українська кров.

А взагалі де ви планували росіянам щось розповідати? Незабаром у них буде заблокований доступ в нормальні соцмережі. Іти переконувати їх у ВК чи Однокласники? Ну це ніби прийти на з’їзд канібалів агітувати їсти йогурти – вас просто не зрозуміють. В гіршому випадку – дадуть по голові.

Почути думку росіян? Я почув росіян в сиренах, побачив в окупованих містах, у повідомленнях до друзів, які не вилазять з укриттів котрий день поспіль. Я достатньо почув. Не розумію, що вони нам можуть сказати. Ми з росіянами маємо контактувати хіба про гуманітарні коридори і обмін полоненими. Спільне майбутнє на одній планеті – тут ми ніде не дінемося, але про близьке спільне майбутнє вони мають забути на багато поколінь наперед.

Якщо маєте вільний час і хочете щось зробити онлайн – ідіть у Твіттер чи Інстаґрам та говоріть з іноземцями із наших країн-партнерів. Подякуйте, вимагайте більшого, переконуйте скептиків, вказуйте на російських тролів.

Єдині меседжі росіянам, які варто собі в голові прокручувати – це те, що ви скажете першому рускому, котрого побачите закордоном після нашої перемоги. Спитаєте курс рубля? Чи може «скажи триста – рускій танк вкрали трактористи»? Чи це буде вже класика – «рускій ваєнний карабль»? Ось ці правильні меседжі, які ми маємо готувати росіянам. Відкрити / Коментувати

2022-03-09 23:47:16 Поговорив з LIGA.net і дав кілька порад

Інформаційна війна | Співавтор Твіттера, який тролить росіян, радить українцям 5 правил поведінки в соцмережах: https://life.liga.net/porady/cards/soavtor-tvittera-kotoryy-trolit-russkih-sovetuet-ukraintsam-5-pravil-povedeniya-v-sotssetyah Відкрити / Коментувати

2022-03-09 20:41:29 Відкрити / Коментувати

2022-03-09 20:41:11 Про хороші російські медіа

Їх не існує. Забудьте і не витрачайте свій час.

Хочете довшу розповідь з прикладами? Окей – без проблем. Я перетинаюся з російськими медіа ще із 2013. І я маю на увазі не читання стрічки, а спілкування в онлайні та офлайні. Аж до сюжету на «5 каналі» про те як я «спілкуюся» із представниками «Россия 24» у Варшаві. Ех, золоті були часи…

Так от, давайте до теми. На мою думку, в російському медійному просторі існує два типи медіа – державна пропаганда та ті, хто намагається максимально далеко від держави втекти. З першими все зрозуміло – це не медіа, а просто відео-студії, котрі виготовляють короткометражні фільми. Просто ще по-приколу називають їх «випусками новин» чи «ток-шоу».

Стосовно інших трішки складніше, але, у кінцевому підсумку – все те саме. Це не наші друзі. Їхня проблема в тому, що вони намагається дотримуватися російських законів, а Росія намагається їх знищити. От якби гопнік у вас намагався забрати телефон, а ви такі: «Колего, зупиніться. Давайте полемізувати».

Навіть «найпрогресивніші» та «найліберальніші» російські медіа нам чужі. І це нормально, адже вони пишуть для іншого народу. Хоча, я досі не розумію, чому ми повинні були довго просити не писати «на Украине», бо нас це ображає. Але нас переконували навіть «найліберальніші», що так у них «історично склалося» і ми не розуміємо.

А що зараз? Та те саме. Ось репортаж «Медузи» за 8 березня про евакуацію українців під час російського вторгнення. Давайте почитаємо разом репортаж від медіа, котре навіть 24 лютого видало текст про засудження великого вторгнення. Тобто це одне з медіа, котре ніби найближче до нас – і всіляко засуджує російську агресію. Відкрити / Коментувати

2022-03-09 00:30:45 Як правильно писати про озброєння ЗСУ

Ніяк.

Навіть наші затишні інстаґрами та невеликі твіттери можуть постачати інформацію ворогу. Соцмережі досить легко скануються та аналізуються за ключовими словами.

Не пишемо про пересування наших військ – це золоте правило, котре, я сподіваюся, усі запам’ятали вже.

Не пишемо про плани по озброєнню. Особливо, якщо ви не маєте жодного стосунку до процесу перемовин, закупівель чи розповсюдження. Не треба просто навіть «шерити», якщо це не повідомлення офіційної особи чи органу. Кілька «політичних блогерів» хотіли хайпанути на темі закордонної допомоги літаками – і ускладнили нам весь процес. Не робіть так. Бачите таке – спитайте в коментарях чи це офіційна інформація і чи цей пост не зашкодить Армії.

Не просіть теґнути в коментарях тих, хто служить / допомагає армії / їде з в точку А / збирає якісь штуки тощо. Якщо вам справді потрібна ця інформація, збирайте її виключно собі у приватні повідомлення, а не публічно.

Не пишіть про наші втрати, будь ласка. Це дуже боляче переживати – особливо, якщо це близька людина. Але це теж допомагає росіянам. Я про це ще окремо напишу.

Бачите мертвих окупантів чи розбиту техніку? Серце переповнює радість? Хочете поділитися цим з усім світом? Ну добре. Але теж без будь-яких географічних координат. Навіть краєвид не фоткайте – щоб не було найменшої змоги ідентифікувати локацію.

І взагалі – будьте як військовий експерт Кирило Ковальов.

Не знаєте такого? Так отож. Відкрити / Коментувати