Вже 16 червня у Женеві відбудеться саміт Байдена-Путіна, який | політ технолога ✙
Вже 16 червня у Женеві відбудеться саміт Байдена-Путіна, який взагалі не варто пропускати повз вуха, бо можемо залишиться в іншій геополітичній реальності. Перед такими подіями сторони завжди йдуть на різкі кроки, провокуючи зміну статус-кво, граючи то в поганих, то в хороших поліцейських. Росіяни прогнозовані, бо грають завжди лише поганого поліцейського.
Перед самітом РФ майстерно змінила статус-кво одразу по двох великих плацдармах: Білорусі і Україні. В обох випадках рівень залежності від російської політичної ініціативи і для Києва, і для Мінська збільшився. Хоча для Києва передусім через російську військову присутність на кордоні з Україною (як до речі, наші медіа вже стомилися писати про 100 тисяч російських солдатів, які досі нікуди не йдуть з кордонів?), а для Мінська - через страх керівництва країни втратити владу. В обох випадках стосунки передусім зі США російськими діями стають підморожені, і активізації гібридних дій РФ по знищенню внутрішньої стійкості і простору для маневру режиму Лукашенка передував досить таки помітний навіть для самих росіян період потепління стосунків Мінська з Вашингтоном. Про Лукашенка перш ніж заганяти його до прийнятних компромісів писали як про білоруського криптонаціоналіста.
Але найбільша драма тут і в тому, що по Україні розвиваються хоча і значно тихіші, але від цього не менш масштабні дії по згортанню будь-якого повноцінного контакту зі США. Кейс Деркача росіяни дістають як безальтернативну зброю, сама згадка про яку дає українській тематиці в штатах певний не вбивчий, але дуже відчутний ляпас. Його можна повторювати ледве не щотижня, дістаючи з сейфа нові шматочки токсичної історії, примушуючи своїх маріонеток давати нові свідчення.
Минулого тижня в американських медіа вийшло дві дуже важливих з цієї точки зору статті. Перша - в New York Times, де говорилося що Федеральна прокуратура Брукліна розслідує втручання українських посадових осіб в вибори у США. Звісно ж, на увазі мався конкретний Андрій Деркач згаданий у матеріалі, однак сказана рамка про втручання з боку ukrainian officials добре розтиражувалася, в тому числі і для тих хто не розуміє що українського у Деркача лише прізвище і паспорт з тризубом.
В коментарях Andrii Luchkov мені нагадав важливу деталь, яка дає натяки як саме ця історія потрапила в NYT. Одним із авторів цього матеріалу є такий собі Кеннет Фогель, у співавторстві з яким наша улюблена Юлія Мендель написала для NYT матеріал з наративом про корупцію Байдена в Україні приблизно за півроку до того як про це почав давати пресухи Деркач, і десь за місяць до того як стала вона стала комунікаційником в ОП. Але і це не найбільш дивний шлейф Фогеля: в кінці 2019 він пише абсолютно безглузду для фахівців (і хоч трохи адекватних людей) статтю з інсайдом про те, що уже замазаного в історії з розповсюдженням історій Деркача і російських кураторів ексдипломат Теліженко - найбільш вірогідний кандидат на посаду посла України в США. Ще один чудовий удар по іміджу України в цій скандальній ситуації, при тому що хоча би якісь вищі сили мали підказати журналісту погуглити дипломатичні ранги України, і помітити що ранг Теліженка "третій секретар" знаходиться абсолютно в іншому кінці списку від рангу "посол", призначення людини такого рангу на таку посаду неможливе. Але історія полетіла в медіа і мабуть багато кому наробила нервів.
Найбільш весела частина і в тому, що цю байку Фогель писав в співавторстві з журналістом Ендрю Крамером, який працює в Москві і не так давно випустив текст про те як він класно вколовся вакциною Спутник V.
З іншого ж боку, як реакція на матеріал Фогеля в NYT минулого тижня вийшла стаття у правоконсервативному виданні The National Interest, де радили взагалі звернути увагу не на Деркача, а на іншого фігуранта історії який так і не потрапив під санкції - на Юрія Луценка, прямого начальника прокурора Кулика і одного з укладачів досьє на Байдена для Джуліані. Особливу пікантність додає те, що The National Interest куплений росіянами з потрохами і до його редакційної колегії з 2005 року входить сенатор РФ Олексій Пушков.
