Геополітична зрада, трансатлантичні руки опускаються Говорит | політ технолога ✙

Геополітична зрада, трансатлантичні руки опускаються

Говорити про саміт Байдена-Путіна складно з тих даних що є у медіа. Очевидно лише те, що він відбувся. Питання дотримання досягнутих на ньому домовленостей прямо залежить від можливостей КНР впливати на РФ і порушувати угоди в обмін на новий виток лояльності з Пекіном.

Скоріше за все, результати саміту для нас ні хороші, ні погані. Однак наш Фейсбук любить жорсткі спрощення і емоційні оцінки. А міжнародка набуває емоційного забарвлення лише коли її із деталізованої системи спресувати в брикет із двох-трьох абзаців.

Усім принагідно нагадую історію Джона Міршмайєра, американського теоретика ізолціоністського націоналістичного штибу. В 1994 році він був єдиним маститим західним експертом, що пропонував ідею збереження для України ядерної зброї. *На цьому моменті українці в Фейсбуку вішають портрет Міршмайєра у вишиванці на стіну*. В 2014 році Міршмайєр виступив щодо України, що мовляв вона має бути здана Росії і причиною тому недалекоглядність Заходу щодо розширення НАТО, яке псує стосунки і загалом непотрібне. *Тут українці плюються в портрет Міршмайєра, кидають на землю і крутять йому дулі*. Але в обох випадках Міршмайєр виходив практично з тих самих ціннісних і методологічних засад. Просто ми з вами звикли ділити спікерів у західній політиці на наших і не наших. Брак інформації у українських медіа дозволяє це зробити, а всі інші стоп-фактори чомусь від цього не зупиняють.