Відкату до довоєнних засад у внутрішній політиці не буде. І я | політ технолога ✙

Відкату до довоєнних засад у внутрішній політиці не буде. І я зовсім не про ідеології та інші дрібнички. Непрямий але довгограючий політичний наслідок війни і супутніх подій буде полягати у перекрійці політичних проектів.

Гроші і медійний ресурс є кров’ю сучасних українських (і не лише) політпроектів. Найбільші фінансові групи виступають одночасно найбільшими моторами впливу цих явищ. Закриття медіагрупи Ахметова, аналогічне припинення мовлення телеканалу Вадима Столара Live, можливі чутки про позбавлення громадянства Коломойського, Корбана, Рабіновича і інші епізоди, існування Еспресо, 5-го каналу і Прямого поза загальнонаціональним телемарафоном - штрихи до одного і того ж тренду, який буде важко проігнорувати. Це не класичне «знищення олігархії» про яке так часто пишуть без усвідомлення предмету. Це витіснення найбільших груп впливу із медіа і, як наслідок, витіснення їх із загальнонаціональної політичної боротьби. В такому ракурсі політична боротьба для олігархів стане початком тиску з ОП, натомість вони можуть існувати і надалі домовляючись із Банковою. Це і є причина перекрійки: монополізація ринку вироблення політичних рішень, нівелювання впливу медійних і грошових факторів, підкреслення адміністративних. Домовлятися ж «в обхід» Банкової для найбільших груп стане просто небезпечним, окрім хіба що відчайдушних комбінаторів типу Коломойського, остаточна майстерність якого плести мережі взаємозаліку інтересів залишається без сумніву.

Партія живе грішми і медійкою. Традиційно більшу частину цих ресурсів в Україні кожен великий проект брав із 1-2 кранів, які забезпечували до 70-80% успіху. Решту ж заповнювали вливаннями і допомогою від регіональних князів, дрібних мікроолігархів, бандитів і повітової шляхти. Тепер можливості отримувати 70-80% з одного джерела просто можуть обмежитися, якщо олігархи дійсно домовляться на Банковій, що нікуди не будуть лізти в обхід батька.

Що робити? Передусім у довгостроковій перспективі загинуть ті партії, які були монопроектами від великих груп. З’явиться потреба формувати щось типу grassroots movement, а цього більшість українських політтехнологів і тим більше політиків не вміють. Боротьба за виборця зійде в нові площини, яких ми не бачили раніше.

Методи формування політичної підтримки і респектабельності політичних проектів так само будуть інші - сучасних політтехнологів в Україні тут теж так само дуже розкидає. Але вперше за багато років така модель знову актуалізовує професію політкомунікаційника, політтехнолога і політменеджера - просто сісти на топ-каналі в прайм із примітивними тезами як запорука успіху буде вже нереально. У рекламі давно настала ера мікроінфлюенсерів, і горе тим партіям чиї партійці досі не вміють виробляти контент знизу, а не просто тиражувати лінки з меседж-боксів своїми сторінками.

Факт наступний. Подальша українська політика не пов’язана із провладною командою буде дедалі менш легкою для її учасників, для виживання вперше за десятки років знадобиться реальний партійний механізм, робоча модель яку можна мультиплікувати ефективно і самодостатньо чимось окрім власне нових фінансових вливань. Добре тим партіям, які будували роками мережі прихильників і вписувалися у малоефективні короткостроково електорально кампанії громадського тиску. Партії типу Демсокири чи Нацкорпусу тут виступають хоч і не дуже яскравим (в мережі ледве не анекдоти ходять навколо неуспішності активістських партій), але принаймні зрозумілим зразком. Проблема і в наступному: рідко якому активістському проекту вдається вискочити із пастки низькоінституалізованого механізму, а політичних менеджерів які можуть приймати такі виклики - одиниці.

Щодо політичного проекту «Слуга народу» я би так само не був досить оптимістичним: чутки про його перекрійку дуже активні, а самоцінності без сильного рейтингу президента цей партійний механізм не має. Банкова може спокійно його перезібрати - розмови про «Блок Зеленського» замість партії зібраної наспіх із криворукими кадрами досить реалістичні і посилилися в умовах війни.

Добре це чи погано? Я їбу, спитайте в астрологів.