Молода Борода

2021-09-02 12:21:30 Читаю одну їз найцікавіших книг Біблії - Книгу Хронік. І ось спостереження. Там спочатку написані нащадки Давида (розділ 3), а потім нащадки Юди (розділ 4). Нічого дивного, крім того, що Давид був пра-пра-пра-правнуком Юди. Більше того, з самого початку книги автор веде лінію від Адама до Якова, від Якова до Давида. І паралельно із тим, ніби згадує інших персонажів.

Але Давид, за логікою не мав потрапити у цей список! Він сьомий син (!), не претендував на первородство, спадок, бо навряд чи попередні 6 братів з ним поділитися б))
Його старший брат був гарного вигляду - претендент на корону, що навіть Самуіл повівся на його вигляд. Але у Бога свої претенденти!
Серед родичів Давида такі імена як Йоав, Авішай - сини Церуї, славні лицарі, але всі вони не боялися Голіафа разом з Ізраїльським військом! Поки Давид не приніс братам їсти!
Доля Давида може називатися «вотетоповорот»

Бог вибрав його, Він став людиною за серцем Божим. Щирим і відкритим перед Богом. Людиною, що помиляється, але визнає провину, змінюється і зростає.
В ньому благословіння отримали люди Ізраілю!

Та на ньому Писання не зупиняється! Його родовід продовжується і через тисячу років буде написане продовження. Матвій запише його у своїй Євангелії. І там все зійдеться до Ісуса. І в Ньому благословіння отримаємо всі ми! Він Спаситель тоді, коли ми боїмося Голіафів. Він Преможець серед мільйонів претендентів. Він відкинутий, щоб знайти нас, бідний, щоб збагатити нас, вмер, щоб оживити нас!
Ісус - не випадковий персонаж, не план «Б», а головний герой!
Я радий, що знайдений у Ньому! Відкрити / Коментувати

2021-06-25 07:50:59 Танцюючий з простими людьми Давид, був зневажений своєю дружиною, яка була дочкою Саула. У цій історії криється різниця між Саулом і Давидом. Давид - проста людина, з перемогами і поразками, падіннями і прикладами гідними наслідування. Він такий як є, простий, відкритий, емоційний, але у всьому цьому чесний.
Сауловий рід відчуває себе «блакитною кров‘ю» навіть тоді, коли царство відійшло від них. Для них головне гарно виглядати перед людьми (пам‘ятаєте історію про Саула і як він просив Самуїла проїхатися з ним, щоб народ не запідозрив, що у царя проблеми.)Саулова дочка не далеко відійшла від батька. Її насмішки: «Цар танцює з простолюдинами!?!! Цар і в лляному одязі?!! Цар - схожий на гульвісу! Де достоїнство, де честь, де подача?»
Та Давид знав, що однією з причин чому Бог відкинув Саула - була завищена думка про себе. Жертви, пам‘ятники, подарунки своєму оточенню - все це показало серце Саула. У той же час, серце Давида розуміло, що тільки Бог міг зробити його царем, тому до цього нічого не можна додати - хіба радіти серед таких же простих людей!
Радості нам у Бозі і серед людей! Відкрити / Коментувати

2021-06-21 09:58:58 У 2Самуїла 2 розділі описані події, що відбувалися після смерті Саула і до царювання Давида. Війна між Сауловим домом і Давидовим - не прогнозувала нічого доброго для Ізраіля. З обох боків один народ. Втрати неминучі. Тому, тось мав припинити війну, у якій програють усі! Шкода, що всі вважають, що це не вони!

У суперечках між братами і сестрами у церкві, у родинах, між чоловіком і дружиною - треба набратися сміливості, щоб сказати - досить! І почати ставитися, жити, вирішувати по-іншому. Якщо цього не відбудеться - програють всі! Відкрити / Коментувати

2021-06-12 09:05:42 Моменти спокус - показують, хто ми є насправді, більше ніж постійний плин життя.
Що я маю на увазі. Бог створив момент зустрічі Саула і Давида у печері. Один там ховається і в цей момент інший туди заходить з природньої причини. Серед усього часу і печер заходить саме сюди. І ось цей момент істини, щоб побачити хто такий Давид: бунтівник, ворог, конкурент, боягуз, що втікає, авантюрист.
І цей момент «таємної печери», спокійного місця, ніхто не засудить і всі зрозуміють, навіть поаплодують - показує, хто ти насправді!

«І сказав він до своїх людей: Борони мене, Господи, щоб зробити ту річ моєму панові, Господньому помазанцеві, щоб простягнути руку свою на нього, бо він помазанець Господній!»
1-а Самуїлова 24:7

Момент спокуси - момент істини! Відкрити / Коментувати

2021-06-05 09:19:46 Як на мене, це дуже цікаво. Порівняйте ці два вірші:

«І почув Еліяв, його найстарший брат, як він говорив до людей. І запалився Еліявів гнів на Давида, і він сказав: Чого то зійшов ти? І на кого ти позоставив трохи тієї отари в пустині? Я знаю зарозумілість твою та порожнечу твого серця, бо ти зійшов, щоб подивитися на війну!»
1-а Самуїлова 17:28

І цей:

«І сталося, як вони поприходили, то побачив він Еліява, та й сказав: Справді перед Господом помазанець Його! Та Господь сказав Самуїлові: Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце.»
1-а Самуїлова 16:6-7

Еліяв висловив хибне судження про серце Давида, у той час, коли таким було його власне серце! Відкрити / Коментувати

2021-06-01 09:07:37 Дуже люблю цей текст із Писання:

1-а Самуїлова 13:19-22

Ідея у тому, що филистимляни БОЯЛИСЯ, що євреї собі зроблять списи і мечі і повстануть колись на них. Тому придумали хитрий план. Вони не забирали зброю з їх рук, але знищили ковалів. А нема коваля - хто зробить меча, хто загострить списа? Це геніально!
Тактика диявола не змінилася: він боїться, що я чи будь-який інший християнин повстане з рабства і скине свою залежність, позбавиться звички, що мучить, почне боротьбу з гріхом. Тому він краде з нашого життя ковалів, людей, що загострюють нас, щоб коли прийде час війни - ми воювали «плугами і сапками» проти його витонченої зброї.
Щоб завтра перемогти - треба сьогодні дозволити Богу діяти і заточувати наше серце Його Словом, відкритим спілкуванням, християнською дружбою, спільністю братерською! Відкрити / Коментувати

2021-04-30 10:55:28 ПОБАЧИТИ, що сталося

«Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!»
Вiд Луки 23:47

Багато людей стояли навколо хреста Христового. Хтось був дуже близько, прислухаючись до кожного слова вимовленого Спасителем. Хтось стояв навіддалі і переживав, щоб не розділити участі Месії. Хтось став випадковим свідком, чергової кари, не надаючи жодного значення тому, що відбувалося. Кожен ДИВИВСЯ, та не кожен ПОБАЧИВ, що сталося.
Сотник, що керував процесом розп‘яття Ісуса, мабуть БАЧИВ багато подібних процесій. Він звик ДИВИТИСЯ в обличчя смерті і знав ціну життя. Та тут він ПОБАЧИВ щось більше ніж людину, звинувачення, вирок, цвяхи, хрест і смерть. Для нього «що сталося» відкрило очі, щоб ПОБАЧИТИ Бога! Це було і залишається істиною смерті Ісуса, щоб сотник Риму, я, ти і всі люди могли ПОБАЧИТИ, що і чому сталося насправді.
Ти БАЧИШ, що сталося? Відкрити / Коментувати

2021-04-28 09:14:33 БАЧИТИ Ісуса

«Деякі з тих, хто прийшов поклонитися у свято, були греками. Вони підійшли до Филипа, який був з Витсаїди Галилейської, і просили його, кажучи: Пане, ми хочемо бачити Ісуса! Филип іде і каже про це Андрієві, а [далі] Андрій з Филипом ідуть, та й повідомляють Ісуса. А Ісус сказав їм у відповідь: Прийшов час прославитися Синові Людському.»
Івана 12:20-23

Протягом усієї Євангелії від Івана прослідковується тема часу Ісусового. Коли Він робить перше чудо, коли люди хочуть поставити Його Царем, коли ті ж люди хочуть Його скинути зі скелі. У кожному із цих та багатьох інших випадків все завершується звичним «не настав час або година Його». Та у даному тексті, ми бачимо, що час для прославлення настав. І він настав після того, як язичники захотіли ПОБАЧИТИ Спасителя. Вони шукали Його. Це не було причиною «Його часу прославлення», але було ніби знаком, щоб учні Ісуса ПОБАЧИЛИ, що Месія не тільки для єврейського народу, а й для всієї землі.
Греки хотіли БАЧИТИ Ісуса! Євреї хотіли БАЧИТИ Ісуса! Це фактично означає - вони хотіли БАЧИТИ можливість спастися від гріха. І ось перед ними Той, Хто може це реалізувати. Тому БАЧИТИ Ісуса - це ще й БАЧИТИ себе, як того, кому потрібне спасіння.
Я хочу БАЧИТИ Ісуса! Відкрити / Коментувати

2021-04-27 08:01:35 Побачив більше

«Звівши очі, Він ПОБАЧИВ тих, які кидали свої багаті дари до скарбниці. ПОМІТИВ і одну бідну вдову, яка вкидала туди дві лепти, і сказав: Правду кажу вам, що ця бідна вдова більше від усіх кинула, бо всі ці зі свого достатку кидали в дар [Богові], а вона зі своєї вбогості вкинула все, що мала на прожиток.»
Луки 21:1-4

Храмова метушня була надто великою. Скоро ж Пасха! Люди з різних міст збиралися, щоб засвідчити своє ставлення до подій, що давно минули. Хтось дійсно вірив у Бога, а хтось виконував обряд чи звичай. Для когось це був шанс вирватися із дому, а для когось шанс отримати ковток свіжого повітря, щоб якось жити далі. За цим всім багатолюддям і шумністю Ісус ПОБАЧИВ скільки поклала до храмової скарбниці жінка вдова. Він що сидів і реально ДИВИВСЯ хто скільки дає грошей? Оце заняття для Месії! Та все ж Він ПОМІТИВ, що вона дала дуже невеличку суму грошей. І більше того, Він звернув увагу усіх на те, що значила ця сума для неї, Він знав справжню ціну цього дару.
ДИВЛЯЧИСЬ на життя людей, ми оцінюємо речі з точки зору нашого досвіду, розуміння, ситуації, та Бог не такий як ми. Він ПОМІЧАЄ глибини серця та мотиви душі. Він як неймовірний ювелір ДИВИТЬСЯ і ставить істину ціну речам.
Він ПРИДИВИТЬСЯ і до тебе! Це не погроза, це підбадьорення! Відкрити / Коментувати