Bible 365 🇺🇦

2021-06-22 19:11:17 Відкрити / Коментувати

2021-06-21 19:49:40 #вірш_of_the_day Відкрити / Коментувати

2021-06-21 11:28:15 День 172 пн

БОГ ЗРОБИВ ПОМИЛКУ

Убогий й гнобитель в одному єдині, їм обом Господь життя дає
(Приповiстi 29:13 )

Убогі і їхні гнобителі, мирні жителі та вбивці, борці за свободу і рабовласники, діти і батьки-аб‘юзери, чесні та лицеміри, вірні і зрадники, люблячі і ненависники. Таким Соломон бачив цей світ тисячі років тому, таким він залишився досі. Ми - мільйони протиріч, намертво переплетених століттями. Але дивує не це… Дивує як Бог міг припуститись такої помилки? Чому Він дозволяє народжуватись тиранам? Хіба таким є місце на планеті? Ба більше, їх ще досі чекають на Небі?

«Бог явно щось пропустив», - кажуть, припустимо, актори фільму, які жодного разу не читали сценарію до кінця, вони ж точно знають краще, досвіду більше, кут огляду ширший. «Не такий Він вже і Всемогутній, коли дозволяє злу траплятись»

А після потоку невдалих людських спроб принизити Його велич і ноток мого сарказму, варто сказати вже дещо цілком серйозно.

Так.
Ми - помилка Бога!
Я.
Ти.
Земля в цілому.
Ми - чорний квадрат Малевича на ідеально білому полотні, в якому ніхто не знайде цінності більшої, ніж сам Творець. Ми - помилка Бога, єдина помилка всесвіту, в якій можна побачити Його глибину і жодного разу не закреслене слово «люблю».

А міг легенько стерти. Міг вирвати сторінку. Міг хоча б перекреслити, і байдуже що не акуратно. Міг, але навіть подумки не хотів. Бог створив нас шедевром, а вибрав навіть коли ми стали помилкою.

Я не перестаю дивуватись… а ти?


Приповісті 29
час читання 2 хв Відкрити / Коментувати

2021-06-21 11:28:15 Відкрити / Коментувати

2021-06-20 16:45:11 #вірш_of_the_day Відкрити / Коментувати

2021-06-20 16:20:36 День 171 нд

Я за тебе

Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний
(Приповісті 28:13)

Пам'ятаю, як в дитинстві мені гарно влітало від матері за різні пакості. Гуляння по забороненим місцям, дрібні крадіжки, невиконання домашніх справ, хатній вандалізм і всякі збитки. При чому суворість покарання залежала не стільки від масштабу витівки, скільки від одного малесенького, на мій погляд, фактору - обману . Чим більше я клявся і божився, шо то "не ми такі, а жизнь така", тим гірше мені потім було.

Одного разу під гарячу руку потрапив мій молодший брат. Повернувшись додому із міста, мама помітила, що в домі не вистачає однієї вази. Всі намагання брата пояснити сітуейшн словами: "вона сама впала" - були не лише марними, але й фатальними

Мама пояснювала свою позицію дуже просто: "Ваза - то єрунда, можна купити нову. Кара моя на тебе впала, сину, за брехню.."
Тоді я не сильно розумів, чому наші з братом намагання прикрасити реальність вигадками зіштовхуються з таким ревним опором . Але пізніше я збагнув, що ваза коштує реально дешевше, аніж стосунки, побудовані на довірі..

Згодом мама сказала фразу, яка залишила в мені вагомий слід: "Влад, що би не трапилось, яку би ти дурню не скоїв в житті, я ніколи від тебе не відвернусь! Не ховайся від мене, прийди і скажи. Тоді ми разом пройдемо через це, я за тебе, а не проти"

Тепер я на всі 100% вірю їй. І дуже вдячний за один із найпотужніших уроків любові Бога до мене. Бо ж так само і з Ним. Він воює не проти мене, а проти гріха.. Коли я ховаю гріх під ковдру, я руйную стосунки з Ним. Стосунки, які засновані на довірі, тріщать і розсипаються від мого обману. Таким чином, я стаю на сторону гріха, і водночас проти Бога. Замість того, щоб дати Йому можливість зцілити мене, я кидаюсь на Нього з ножем.. прикриваючи істинного ворога.

"Син, прийди до мене, будь чесним. Поглянь на мої руки, Я цілком належу тобі.. Підійди, випусти ніж, Я за тебе, а не проти. Слухай серцем: Ми пройдемо це разом, чуєш? Я тебе люблю"


Приповісті 28
час читання 2 хв Відкрити / Коментувати

2021-06-20 16:20:36 Відкрити / Коментувати