2021-09-19 13:14:23
Хочу поділитися з вами своїм віршем, бо конкурс нарешті закінчився і тепер я можу зробити це вільно
Туманність
Коли небо змішається з морем,
а вітер з подихами електростанцій,
люди все ще чекатимуть прогнозу погоди,
так, ніби все ще існує якесь різнобарв’я.
Але нині все вже давно відомо.
Місяці і сезони - то вже формальність,
Відголос туманного минулого,
Зручний лічильник, щоб крокувати в старість.
Гранітні міста потопають в гранітному кашлі
Із легень виривається брязкіт кайданів.
Та хіба ми цього добивались, цього ми жадали,
Коли сотні будинків точили мільйонами граней?
Маси мітингують серед утиску стін.
Романтики, які досі не втратили віри.
Вони кричать у німі небеса, сподіваються, що колись там
Світ перестане котитися в прірву.
У цьому місті розбитих ілюзій
Коли ніхто не може згадати, який нині день
Всі знову згадують, як це -
не мати чорного слизу у плеврі легень.
75 viewsedited 10:14