Олена, офіцер 128 ОГШБр:
– Я на передовій із першого дня війни. 24 лютого ми виїхали на вогневий рубіж і даємо відсіч ворогу. Обстановка тут напружена: проти нас постійно працює артилерія, а іноді авіація, танки і БТРи.
Так, іноді мені страшно, тому що не бояться тільки божевільні. Страх – це нормальна реакція в наших умовах. Я й своїм бійцям так кажу – не бійтесь боятися. Просто треба навчитися переводити страх у правильне русло, а не в ступор чи паніку. Зазвичай ми розряджаємо обстановку сміхом. Сміх долає і страх, і труднощі, і все на світі…
Чи важко жінці на війні? Скажу так – важко настільки, наскільки й чоловікові, не бачу тут жодної різниці. За що ми воюємо? За Україну, за дітей, за батьків. Хочеться, щоб діти не плакали за своїми батьками, жінки не плакали за своїми синами чи чоловіками. Щоб діти могли спокійно ходити в садочок і школу – не в Польщі, не в Німеччині, а в Україні. Щоб про силу нашого війська знав весь світ.
#NOMERCY #stoprussia
#stopruSSiZm #stoprussicism
| Генеральний штаб ЗСУ |
