Амінь – завершальне слово у молитвах і псалмах в ісламі, іудаїзмі і християнстві, покликане підтверджувати істинність виголошених слів (арамейською означає «правда»). Часто використовується у давніх сказаннях і повістях, народних замовляннях, у заклинаннях тощо. Народне амінь – не тільки закінчити що-небудь, проголошуючи амінь, а й знешкодити, захиститися від нечистої сили. Слово є інтернаціональним.
Часто воно застосовувалося також у кінці давньоруських літературних творів в грецькому значенні слова «нехай буде так», «істинно». Амінь.
